"22" вересня 2009 р.
Справа № 18/70-1565
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОЛА», вул. Комерційна, 5, м. Житомир
до відповідача: Приватного підприємства «Продторг - Тернопіль», вул. Поліська, 14, м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в сумі 2 055,20 грн.
За участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КУРОЛА»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Продторг - Тернопіль»заборгованості на загальну суму 2 055,20 грн., з яких 1 965, 52 грн. борг з врахуванням індексу інфляції, 79,72 грн. пеня та 9,96 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 134, який укладений між сторонами по справі 19.02.2009 р., видаткову накладну № КУ000004711 від 20.02.2009 р., довіреність серії ЯПА №210464 від 14.02.2009 р., стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав недобросовісно та неналежним чином, що зумовило позивача звернутись до господарського суду з даним позовом.
Відповідач в судові засідання не з'явився, обґрунтований відзив на позов не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства , установи, організації, інші юридичні особи( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
19.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУРОЛА», як постачальнтком, та підприємства «Продторг - Тернопіль», як покупцем, укладено договір поставки № 134, за умовами якого Постачальник зобов'язався постачати Покупцю товар, а Покупець -прийняти цей товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 Договору).
Пунктами 2.1., 2.2 Договору сторони передбачили, що ціна товару вказується у накладних, а розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, або шляхом внесення готівки в касу постачальника.
Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу на один день.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання укладеного між сторонами договору № 134 від 19.02.2009 р., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 055, 74 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копією видаткової накладної № КУ000004711 від 20.02.2009 р. та довіреністю серії ЯПА №210464 від 14.02.2009 р.
Однак, відповідач, всупереч умов Договору та вимог законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару виконав частково -на суму 3 100 грн.
Таким чином, господарський суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 1 955,74 грн. заборгованості за отриманий згідно Договору поставки товар.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.
У відповідності до вимог ст. ст. 546-551 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може бути забезпечено неустойкою (штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи, що умовами Договору (п. 6.1.) сторони передбачили відповідальність відповідача за прострочення терміну оплати поставленого товару -(пеню) в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, проте у поданому розрахунку застосовано подвійну облікову ставку НБУ, підлягає до стягнення з відповідача 39,86 грн. пені, нарахованої за період з 06.05.2009 р. по 06.07.2009 р. Відповідно в стягненні решти частини пені суд відмовляє.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної статті, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних будівельно -монтажних робіт згідно договору нараховано 3% річних в сумі 9,96 грн. та 9,78 грн. витрат від інфляції.
Розглянувши представлений розрахунок 3% річних та витрат від інфляції, з огляду на наявність заборгованості за договором підряду, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1,2,4,12,22,32,43,44-49,69,75,82,84,85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Продторг - Тернопіль» (вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34473634, р/р 26005300000103 в ТФ АКБ «Форум», МФО 338846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУРОЛА»( вул. Комерційна, 5, м. Житомир, код ЄДРПОУ 35099621, р/р 26003116042000 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005)
- 1 965, 52 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції;
- 39,86 грн. пені;
- 9,96 грн 3% річних;
- 100,02 грн. державного мита;
- 308, 89 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 39,86 грн. пені відмовити.
4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.
Суддя