83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.09.09 р. Справа № 6/222
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Данилкіной П.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех” м.Горлівка, Донецької області
до відповідача: Державного підприємства “УкрНДІметалургмаш” м.Слав”янськ, Донецької області
про стягнення 101 943грн. 90коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача -Матюхіна І.К.- представник по довіреності №281/09-09 від 02.09.2009р.
від відповідача - Стрилецький М.Г. - представник по довіреності №12 від 22.06.2009р.
від третьої особи -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Новотех” м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “УкрНДІметалургмаш” м.Слав”янськ, Донецької області заборгованості за отриману металопродукцію у розмірі 85 987грн., 3% річних у сумі 1 880рн. 72коп., інфляційних у сумі 14 076грн. 18коп. відповідно договору поставки №182/08-07 від 10.08.2007р. (Усього 101 943грн. 90коп.)
Відповідач у засідання суду з”явився, відзив на позовну заяву з витягами з чинного законодавства, в обґрунтування своїх доводів суду не представив, вимоги суду не виконав.
У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з вересня 2008р. по червень 2009р. та інфляційних нарахувань. У зв”язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 85 987грн. та 3% річних у сумі 636грн. 06коп. (Усього 86 623грн. 06коп.) Судові витрати покласти на відповідача. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -
10 серпня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Новотех” м.Горлівка, Донецької області та Державним підприємством “УкрНДІметалургмаш” м.Слав”янськ, Донецької області був укладений договір №182/08-07, згідно умов якого позивач (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити та продати, а відповідач (далі по тексту-Покупець) зобов”язався прийняти та оплатити товар, асортимент, кількість та якість якого вказана у відповідній специфікації до даного договору, яка є невід'ємною його частиною.
Специфікаціями №1 від 10.08.2007р., №2 від 03.04.2008р., №3 від 06.05.2008р., №4 від 10.09.2008р. до договору поставки №182/08-07 від 10.08.2007р. сторони визначили найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну без ПДВ, загальну суму, строк, умови поставки, порядок розрахунків.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по накладній №229 від 25.09.2008р. за довіреністю №327 від 23.09.2008р. згідно товарно-транспортної накладної від 25.09.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 231 441грн. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені докази поставки товару, а саме: накладна, довіреність до неї, товарно-транспортна накладна і переконав суд у факті поставки товару у адресу Державного підприємства “УкрНДІметалургмаш” м.Слав”янськ, Донецької області.
Пунктом 4.1 договору поставки №182/08-07 від 10.08.2007р. та специфікаціями сторони встановили, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів, в розмірі 100% передоплати. Але відповідач свої зобов”язання за договором частково виконав. В результаті чого у Державного підприємства “УкрНДІметалургмаш” м.Слав”янськ, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 85 987грн., яка до теперішнього часу ним не погашена.
Специфікаціями №1 від 10.08.2007р., №2 від 03.04.2008р., №3 від 06.05.2008р., №4 від 10.09.2008р. до договору поставки №182/08-07 від 10.08.2007р. сторони встановили, що умовою поставки є самовивіз зі складу постачальника за адресою: м.Маріуполь, пр.Ілліча, 152.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.
Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.
За приписом п.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.
Сторони у договорі термін оплати товару не встановлювали у випадку його відвантаження без попередньої оплати. Відповідно до ст.530 ч.2 ЦК України, коли строк виконання зобов'язання не встановлений, то боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога вих.№156/06-09 від 19.06.2009р. була надіслана відповідачу 22.06.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку виконати умови договору по оплаті суми основного боргу станом на 19.06.2009р. який складав 85 987грн. Але відповідач на претензію не відповів та борг не погасив.
Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 636грн. 06коп. за період з 01.07.2009р. по 29.09.2009р., які підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання по договору поставки №182/08-07 від 10.08.2007р. до теперішнього часу не виконані і отриманий товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обгрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 538, 625 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех” м.Горлівка, Донецької області до Державного підприємства “УкрНДІметалургмаш” м.Слав”янськ, Донецької області про стягнення 86 623грн. 06коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “УкрНДІметалургмаш” (84102 м.Слав”янськ-2, Донецької області, вул.Карпинського,2а, п/р26002301660023 в Слов”янському відділенні Промінвестбанку Донецької області, МФО 334561, ЄДРПОУ 04601736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Новотех” (84614 м.Горлівка, Донецької області, вул.Стожка, буд.129, кв.9, п/р26008014408980 в філії „Донецького РУ”, ВАТ „Банк”Фінанси та Кредит”, МФО 335816, ЄДРПОУ 32406393) заборгованість за поставлений товар у сумі 85 987грн., 3% річних у сумі 636грн. 06коп., витрати по сплаті держмита у сумі 866грн. 22коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 100грн. 27коп.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 29.09.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя