83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.09.09 р. Справа № 28/211
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м. Макіївка
до відповідача: Спільного Українсько-Літовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар”, м. Маріуполь
про стягнення 52398 грн. 33 коп.
Представники сторін:
Від позивача: Шамов С.Е.
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Спільного Українсько-Літовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар”, м. Маріуполь про стягнення 52398 грн. 33 коп., в т.ч. суму основного боргу у в розмірі 46130грн.50 коп., інфляційні витрати в розмірі 10435грн.05коп., 3% річних в розмірі 732 грн. 16 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладні на відпуск №3042 від 27.10.2008р., №3044 від 27.10.2008р., №3056 від 27.10.2008р., №3975 від 17.11.2008р., №3987 від 17.11.2008р., №3988 від 17.11.2008р., товарно-транспортні накладні, податкові накладні, претензію б/н від 30.04.2009р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 11.08.2009р. порушив провадження у справі № 28/211 та призначив її розгляд на 26.08.2009р.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не надав.
Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).
Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 87516, Донецька область, м. Маріуполь, бул. 50 років Жовтня, 21/43.
Згідно з довідками з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 19.08.2009р. та 03.09.2009р. юридичною адресою відповідача є: 87516, Донецька область, м. Маріуполь, бул. 50 років Жовтня, 21/43.
Також в матеріалах справи наявні відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.
Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м. Макіївка (позивачем), та Спільним Українсько-Літовським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар”, м.Маріуполь (відповідачем), була досягнута усна домовленість про поставку на адресу останнього товару.
Відповідно до накладних на відпуск №3042 від 27.10.2008р., №3044 від 27.10.2008р., №3056 від 27.10.2008р., №3975 від 17.11.2008р., №3987 від 17.11.2008р., №3988 від 17.11.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м. Макіївка поставило Спільному Українсько-Літовському підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар”, м. Маріуполь, товар на загальну суму 50818грн. 10 коп.
Накладні мають всі суттєві умови, визначені законом для договорів купівлі-продажу, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, ціну товару, загальну вартість товару. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач поставляє на його адресу.
Як встановлено судом, вказаний товар був отриманий представником відповідача, що підтверджується підписом в графі “получил” та штампом підприємства на вище зазначених накладних на відпуск.
Суду також надані відповідні податкові накладні.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, позивачем до матеріалів справи надано претензію №б/н від 30.04.2009р., відповідно до якої позивач, звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 46130 грн. 50 коп. Факт відправки даної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями №1668 від 07.05.2009р., №1666 від 07.05.2009р. та повідомленням про вручення поштового відправлення № 337295 13.05.2009р. Тобто на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов'язання по оплаті по накладним на відпуск, наявними в матеріалах справи є таким, що настав відповідно до ст. 530 ЦК України, а саме граничним строком сплати заборгованості є 20.05.2009р.
За твердженням позивача, відповідач частково здійснив оплату суми боргу в розмірі 4687 грн. 60 коп.
Відповідно до матеріалів справи, оплата відповідачем залишку заборгованості у сумі 46130 грн.50 коп. на момент прийняття рішення суду - не здійснена.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Виходячи з того, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості перед позивачем в сумі 46130 грн.50 коп. суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір 3% річних становить 732грн. 16 коп. за період з 10.11.2008р. по 01.06.2009р. та інфляційних витрат - 10435 грн. 05 коп. за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р.
Суд зазначає, що позивач неправомірно встановив період нарахування 3% річних з 10.11.2008р. по 01.06.2009р. та інфляційних витрат з жовтня 2009р. по квітень 2009р.
Самостійно здійснив розрахунок інфляційних витрат та 3% річних суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 45грн.50коп. за період з 21.05.2009р. по 01.06.2009р.
В задоволенні стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 10435грн.05коп. за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р., суд відмовляє в зв'язку з неправомірним встановленням позивачем періоду нарахування інфляційних витрат (потрібно з червня 2009р., відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України та рекомендацій відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997р.).
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009р. N 693 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (06.08.2009р.) складав 118 грн. 00 коп.
Таким чином, позивач повинен був сплатити 118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
До позовної заяви додане платіжне доручення №1230 від 05.06.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп.
За таких обставин, за висновками суду надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194 грн. 50 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 47, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД”, м. Макіївка, до Спільного Українсько-Літовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар”, м. Маріуполь, частково.
Стягнути з Спільного Українсько-Літовського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” (87516, Донецька область, м. Маріуполь, бул. 50 років Жовтня, 21/43, ЄДРПОУ 25328948, відомостей про рахунки не має) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД” (86126, Донецька область, м. Макіївка, вул. Акопяна, 14/93, ЄДРПОУ 31835258, п/р 26005198040491 в Донбаському філіалі ТОВ „Кредитпромбанк”, МФО 335593) заборгованість в розмірі 46130грн.50 коп., 3% річних в розмірі 45 грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 461 грн. 76 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103 грн. 99 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Донморепродукт ЛТД” (86126, Донецька область, м. Макіївка, вул. Акопяна, ЄДРПОУ 31835258, п/р 26005198040491 в Донбаському філіалі ТОВ „Кредитпромбанк”, МФО 335593) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194 грн.50 коп.
Видати довідку.
В судовому засіданні 30.09.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя