"08" вересня 2009 р. Справа № 3/203/09
За позовом : Публічного акціонерного товариства «Фірми Нафтогазбуд»
79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144
До: Закритого акціонерного товариства «Зангас-НГС»
54017, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 34/3
про: стягнення заборгованості в сумі 33 884,45 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Мельник М.М., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом (уточнення до позовної заяви від 08.09.09 р.) стягнути з відповідача 27 253,09 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції за виконані та неоплачені роботи; 5887,30 грн. пені та 744,06 грн. 3% річних.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 48/ВТВ від 21.01.2008р. та норм цивільного й господарського законодавства України.
Крім того, позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу.
Згідно ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позивач не зазначив жодного аргументу для забезпечення позову, не вказав обставини, які можуть зробити неможливим виконання рішення в строк. Отже, суд не вбачає підстав для вжиття заходів до забезпечення позову по даній справі.
Відповідач свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 1022956 від 20.08.09 року, вимоги ухвали суду від 17.08.09 р. не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував.
Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
21.01.2008 р. між публічним акціонерним товариством «Фірма «Нафтогазбуд»(далі -виконавець -позивач) та закритим акціонерним товариством «Зангас-НГС»(далі -замовник - відповідач) було укладено договір № 48/ВТВ на роботу механізмів, згідно з умовами якого виконавець (позивач по справі) проводить технічне обслуговування, поточні та аварійні ремонти виділеної техніки, а замовник зобов'язався приймати ці роботи та оплачувати їх.
Вартість виконаних робіт складає в сумі 23 698,34 грн., що підтверджується актами виконаних послуг.
Розділом ІІІ договору сторони обумовили, що оплата наданих робіт проводиться на протязі 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт (п. 3.4 договору).
Матеріали справи свідчать, що в актах приймання виконаних послуг за лютий 2008 року та червень 2008 р., підписаних 31.07.09 р. підрядчиком та замовником вказано, що послуги по перебазуванню машин, механізмів і обладнання, позивачем було виконано, а замовником прийнято послуги на загальну суму 23 698,34 грн.
Та оскільки, оплата наданих послуг, з боку замовника не відбулась, 17.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією вих. № 13/380 провести оплату боргу з урахуванням штрафних санкцій.
Відповідач претензію отримав 23.03.09 року, про що свідчить його особистий підпис, та надіслав відповідь на претензію, в якій зазначив, що не відмовляється від виконання договірних зобов'язань і проведе погашення існуючої заборгованості по договору, але у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві, погасити заборгованість на цей час не має можливості.
Відповідно з нормами ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами п. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 4.1 договору обумовлено, що в разі несвоєчасного розрахунку з виконавцем замовнику нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла на час затримки розрахунків, за кожний день прострочки від суми боргу.
Позивач на підставі цього пункту договору цілком обґрунтовано просить стягнути з відповідача крім основного боргу, додатково 5887,30 грн. -пені.
Крім того, згідно ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає правомірними вимоги позивача до стягнення з боржника 3554,75 грн. - інфляційних та 744,06 грн. - нарахованих 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищенаведені матеріальні норми та беручи до уваги відсутність від підприємства заперечень чи спростувань на позов, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, оскільки відповідач порушив права та законні інтереси позивача, не виконавши взяті на себе зобов'язання за договором.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 66, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Зангас-НГС»(54017, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 34/3, код ЄДРПОУ 20919780) на користь Публічного акціонерного товариства «Фірми Нафтогазбуд»(79026, м. Львів, вул. Стрийська, 144, код ЄДРПОУ 01293961 ) -23 698,34 грн. основного боргу, 5887,30 грн. пені, 3554,75 грн. інфляційних, 744,06 грн. -3% річних, 338,85 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя