83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.09.09 р. Справа № 28/208
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛОПЛАСТИК”, м. Бердянськ
до відповідача Державного підприємства „Торезантрацит”, м. Торез
про стягнення 103180 грн. 81 коп.
Представники сторін:
Від позивача: Бугай В.М.
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „СКЛОПЛАСТИК”, м. Бердянськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Торезантрацит”, м. Торез, про стягнення 103180 грн. 81 коп., в т.ч. суму основного боргу в розмірі 83986 грн. 00 коп., пеню в розмірі 4926 грн. 40 коп., інфляційні витрати в сумі 12093 грн. 98 коп., 3% річних в сумі 2174 грн. 43 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №П-27008 від 22.04.2008р., специфікацію №1 до даного договору, видаткову накладну №РН-0000611 від 04.08.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серія ЯПД №498128 від 04.08.2008р., лист б/н та дати, податкову накладну №708 від 04.08.2008р., акт звірки взаємних розрахунків.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2009р. було порушено провадження по справі №28/208 та призначено її розгляд на 26.08.2009р.
Позивач підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідач в засідання суду не з'явився, але через канцелярію суду надав відзив №1-04/01-6 від 19.08.2009р., в якому визнає позовні вимоги частково, а саме в сумі 88912 грн. 40 коп., та заперечує проти нарахування суми інфляційних витрат та 3% річних. Та також просить суд розгляд справи здійснити без участі представника відповідача.
08.09.2009р. до канцелярії господарського суду надійшла заява б/н від 01.09.2009р. про уточнення позовних вимог по справі №28/208, відповідно до якої позивач уточнює період розрахунку пені. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача у судовому засіданні, господарський суд встановив:
22.04.2008р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „СКЛОПЛАСТИК”, м. Бердянськ, та відповідачем, Державним підприємством „Торезантрацит”, м. Торез, укладений договір №П-27008 (договір), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (продукція), а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти поставлену в його власність продукцію і своєчасно її оплатити, відповідно з умовами даного договору (п. 1.1. договору).
Кількість, строки, ціна і якісні характеристики продукції, узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.3. договору).
Датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, представлених постачальником, про приймання продукції (п. 3.4. договору).
Загальна вартість договору складає суму в національній валюті України, визначену на підставі даної специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість договору може бути змінена по узгодженню сторін і в зв'язку з змінами рівня цін або об'єму поставки (п. 4.4. договору).
Суду надана специфікація №1 до договору поставки №П-27008 від 22.04.2008р. в якій визначено найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціна та вартість продукції. Як встановлено судом, всього сума наданої специфікації складає 83986грн.00 коп., в т.ч. ПДВ 13997 грн. 67 коп.
Відповідно до п. 7.1. договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008р.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем на адресу відповідача згідно з видатковою накладною №РН-0000611 від 04.08.2008р. був поставлений товар на загальну суму 83986 грн. 00 коп.
Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника Державного підприємства „Торезантрацит”, м. Торез, на зазначеній видатковій накладній, який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПД №498128 від 04.08.2008р.
Суду також надана відповідна податкова накладна №708 від 04.08.2008р.
Крім цього, суд зазначає, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціна та вартість продукції, що зазначені в видатковій накладній №РН-0000611 від 04.08.2008р., та в специфікації №1 до договору поставки №П-27008 від 22.04.2008р., наявних в матеріалах справи, співпадає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка продукції здійснювалась саме в рамках договору поставки №П-27008 від 22.04.2008р.
Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з моменту поставки продукції.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.
За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний строк оплати за продукцію, отриману відповідачем за видатковою накладною №РН-0000611 від 04.08.2008р., відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, настав 16.09.2008р.
Позивачем на адресу відповідача був направлений лист б/н та дати з вимогою про сплату виниклої заборгованості.
Крім цього, згідно з актом звірки взаєморозрахунків станом від 18.06.2009р. між сторонами наявна заборгованість у сумі 154010 грн. 62 коп. Акт підписаний та скріплений печатками підприємств з обох сторін, що підтверджує отримання товару по вищевказаним накладним.
Відповідач у відзиві №1-04/01-6 від 19.08.2009р. визнав позовні вимоги щодо суми основного боргу в повному обсязі.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 83986 грн. 00 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 4926 грн. 40 коп. за період з 16.09.2008р. по 16.03.2009р.
Відповідно до п. 5.6 договору в випадку несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.
Відповідач у відзиві №1-04/01-6 від 19.08.2009р. фактично визнав позовні вимоги щодо стягнення суми пені в повному обсязі.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд зазначає, що оскільки граничний строк оплати товару - 16.09.2008р., пеню необхідно нараховувати з 17.09.2008р.
Однак, здійснивши перерахунок пені суд встановив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛОПЛАСТИК”, м. Бердянськ, про стягнення з відповідача пені в сумі 4926грн.40коп. за період з 17.09.2008р. по 16.03.2009р. є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір інфляційних витрат становить 12093 грн. 98 коп. за період з жовтня 2008р. по липень 2009р. та 3% річних становлять суму в розмірі 2174 грн. 43 коп. за період прострочення з 16.09.2008р. по 27.07.2009р.
Перевіривши розрахунок позивача за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 12093 грн. 98 коп. за період з жовтня 2008р. по липень 2009р. підлягають задоволенню.
Перевіривши арифметично розрахунок 3 % річних, за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд встановив, що позивач неправомірно встановив період нарахування 3% річних за період з 16.09.2008р. по 27.07.2009р., належна до стягнення сума 3% річних становить 2165 грн. 53 коп. за період з 17.09.2008р. по 27.07.2009р.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛОПЛАСТИК”, м. Бердянськ, до Державного підприємства „Торезантрацит”, м. Торез, задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Торезантрацит” (86600, Донецька обл., м.Торез, вул. Енгельса, 88, ЄДРПОУ 32366906, р/р №26001309461602 в філії ПИБ, м. Торез, МФО 334282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СКЛОПЛАСТИК” (71116, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.Донецька, 1, ЄДРПОУ 23855885, п/р 26007010505100 в відділенні №84 АКІБ „Укрсиббанк” м. Бердянськ, МФО 351005) заборгованість в розмірі 83986грн. 00 коп., пеню в розмірі 4926 грн. 40 коп., інфляційні витрати в сумі 12093грн. 98 коп., 3% річних в сумі 2165 грн. 53 коп. а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1031 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 99 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 14.09.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя