83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.08.09 р. Справа № 2/250
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Регіонального управління по експлуатації каналу м. Горлівка
до відповідача: комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” м. Краматорськ
про стягнення заборгованості в сумі 104334,31грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Душенко А.А. - за довір.
Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Регіонального управління по експлуатації каналу, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в розмірі 104334,31грн. з яких 101819,58грн. - заборгованість за послуги з постачання води, 1227,33грн. - пеня, 1120,02грн. - індекс інфляції, 167,38грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на послуги з водопостачання № 14 від 29.02.2008р., акт, рахунок.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги визнав та просить зменшити розмір пені у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
29.02.2008р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” (Підприємство) та Комунальним виробничим підприємством “Краматорський водоканал” (Споживач) був укладений договір на послуги з водопостачання № 14 з протоколом розбіжностей.
За цим договором Підприємство, із закріплених водних об'єктів, здійснює забір технічної води та передає її в районне ПС-1 (перегороджуючю споруду) Споживача в об'ємах відповідно помісячного графіку, в межах технічної можливості Підприємства, а Споживач здійснює своєчасну оплату, за отриману отримані об'ємі води, по встановленим тарифам в строки та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 4.12. договору визначено, що кількість поданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснено постачання води, номеру договору, показань приладів обліку або розрахунків відповідно п. 4.7. або п. 4.8. Для складання акту Споживач направляє не пізніше 30,31 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підпису акту, за адресою Постачальника.
Відповідно до п. 5.1. договору Споживач сплачує Підприємству послуги водопостачання по тарифам, які встановлені в відповідності з діючим законодавством та не підлягає погодженню сторонами.
При зміні тарифів на послуги водопостачання уповноваженим на то органом сторони застосовують їх з дня введення в силу. Про зміну тарифів Підприємство зобов'язано повідомити Споживача окремим листом. При плануванні зміни тарифів повідомляти Споживача (мінімум за два місяці до введення тарифів) у письмовій формі (п. 5.3. договору).
Згідно до п. 5.4. договору Споживач самостійно здійснює поточні платежі за поставку води, починаючи з 20 числа поточного місяця, виходячи з заявленої кількості води та діючого на цей період часу тарифу.
Пунктом 5.5. договору встановлено, що кінцевий розрахунок за надані послуги за минувший місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акта про отримання води та рахунку, наданого на адресу Споживача не пізніше другого числа місяця наступного за звітним. Розрахунок здійснюється платіжним дорученням до 7-го числа місяця наступного за звітним.
Розділом 7 “Відповідальність сторін” встановлено, що в разі не виконання Споживачем своїх зобов'язань по оплаті за минувший розрахунковий період в строки обумовлені п. 5.6. договору, він зобов'язаний уплатити Підприємству за кожний день прострочення штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але на більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу, виключивши при цьому вартість споживання води населенням, якщо Споживач доведе факт виникнення заборгованості (повної або часткової) внаслідок заборгованості населення за спожиту воджу. Ця умова про зниження нарахування пені діє тільки в продовж строку дії Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” від 13.11.96р. № 485. Споживач, в разі прострочення виконання грошового зобов'язання, повинен уплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 9.1. договору договір вступає в силу при досягненні сторонами згоди за всіма істотними умовами та діє до 31.12.2008р.
Додатковою угодою від 12.12.2008р. до договору № 14/26 від 29.02.2008р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009р.
В виконання умов договору між сторонами було підписано акт про кількість поданої води від 30.06.20009р.
На підставі акту про кількість поданої води позивачем виставлений рахунок 14/6 від 30.06.2009р. на суму 1076819,58грн.
Відповідач в супереч умовам договору за отримані послуги з водопостачання розрахувався частково в сумі 975000,00грн., що підтверджено матеріалами справи.
Таким чином станом на час розгляду справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 101819,58грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.
За результатами розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 101819,58грн. суду не представив.
Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1227,33грн. за період з 08.07.2009р. по 28.07.2009р. на підставі п. 7.2. договору.
Перевіривши розрахунок пені суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить зменшить розмір стягуваної пені та вказує на той факт, що частка населення в наданні послуг з приймання та очищення стоків становить 74%.
В підтвердження надання послуг з водопостачання та водовідведення населенню в розмірі 74% відповідачем до матеріалів справи надано Звіт про витрати на виробництво та фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг водопостачання та водовідведення за 6 місяців 2009р. (Форма № 1С - водопостачання та водовідведення), що затверджена наказом від 30 березня 1993 року N 58 “Про затвердження форм державної статистичної звітності для Держжитлокомунгоспу України”, з відміткою про здачу до контролюючих органів.
Згідно Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” від 13 листопада 1996р. Комунальне виробниче підприємство “Краматорський водоканал” не має права нараховувати населенню штрафні санкції за несвоєчасний розрахунок за надані послуги з приймання стоків та їх очищення. Частка населення в споживання послуг становить 74% (звіт про витрати на виробництво на фінансові показники діяльності підприємства від надання послуг водопостачання та водовідведення за 6 місяців 2009рік, форма 1С - водопостачання та водовідведення).
Крім того, умови договору також передбачено зниження розміру пені на вартість води, що спожита населенням.
Таким чином, оскільки частина спірної заборгованість утворилася у зв'язку з неоплатою послуг з водопостачання та водовідведення населенням, вимоги позивача, щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 319,11грн., а саме в частині стягнення пені як частки промислового (не комунального) навантаження підприємства - 26%.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 167,38 грн. за період з 08.07.2009р. по 28.07.2009р. та індекс інфляції в розмірі 1120,02грн. за липень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 167,38грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 1120,02грн., то вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки кінцевий строк оплати спожитої питної води є 07.07.2009р., тобто позивач має право на нарахування індексу інфляції саме за липень 2009р., однак з розрахунку індексу інфляції вбачається, що відповідачем при розрахунку індексу інфляції застосовано індекс інфляції червня 2009р., замість липня 2009р.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 -85 ГПК України, господарський суд
Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Регіонального управління з експлуатації каналу м. Горлівка до комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” м. Краматорськ про стягнення заборгованості у сумі 104334,31грн. задовольнити частково.
Стягнути з Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” (84313, м. Краматорськ, вул. Южная, 6, р/р 26001235860860 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011, ЗКПО 905524251) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Регіонального управління з експлуатації каналу (м. Горлівка, вул. Ак. Павлова, 31, р/р 26008301561271 в філії ЦГО АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 35397853) заборгованість в розмірі 101819,58грн., пеню в розмірі 319,11грн., 3% річних в розмірі 167,38грн., державне мито в розмірі 1023,06грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 115,71грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя