Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2009 р. Справа № 62/128-09 (н.р. 61/61-08)
вх. номер 6395/4-62
Суддя Господарського суду Харківської області Суярко Т.Д.
При секретарі судовогозасідання Лиховид А.Л.
позивача - не з"явився
1-го відповідача - не з'явився
2-го відповідача - Гаврилюк О.О.
Прокурора - Арсені О.В.
розглянувши матеріали справи за позовом: Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Харків в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель, м. Харків
до 1) Ізюмської районної державної адміністрації, м. Ізюм
2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт"
про визнання недійсним договору
Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Ізюмської районної державної адміністрації та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" про визнання недійсним попереднього договору від 14.05.2008 року про надання Ізюмською районною державною адміністрацією сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Старт" в оренду земельної ділянки площею 32,9 га, розташованої на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області за межами населеного пункту із земель державного резервного фонду.
При цьому прокурор посилається на те, що 14.05.2008 р. між відповідачами був укладений попередній договір оренди земельної ділянки площею 32,9 га, розташованої на території Вірнопільської сільської ради за межами населеного пункту із земель державного резервного фонду. На думку прокурора, вказаний договір не відповідає вимогам ст. 125 Земельного кодексу України про те, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Укладення попереднього договору оренди землі діючим земельним законодавством взагалі не передбачено.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник першого відповідача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому перший відповідач просить
розглядати справу без участі його представника.
Дане клопотання не суперечить вимогам чинного законодавств та інтересам сторін, а тому суд вважає за можливе задовольнити його.
Стосовно клопотання першого відповідача про припинення провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмету спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмету спору. Відсутність предмету спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами. В даному випадку першим відповідачем не доведено, що матеріальне правовідношення між ним та другим відповідачем відсутнє, а відтак у суду відсутні підстави для припинення провадження у справі.
Представник другого відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Вважає, що попередній договір не є доказом фактичного використання земельної ділянки, не порушує будь-чиїх прав і законних інтересів. На думку другого відповідача, позивач не вказав, у чому саме укладений попередній договір суперечить ЦК України, ЗК України чи іншим актам цивільного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та прокурора, суд встановив наступне.
14.05.2008 р. між відповідачами по справі був укладений попередній договір оренди земельної ділянки площею 32,9 га, розташованої на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області за межами населеного пункту із земель державного резервного фонду. Земельна ділянка, яка є предметом договору, розташована на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району Харківської області за межами населеного пункту, тобто належить до відання Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області - першого відповідача по справі.
Пунктом 1 вказаного договору сторони зобов'язались протягом 2008 року, але не пізніше 25 грудня 2008 року, укласти договір оренди земельної ділянки, розташованої території Вірнопільської сільської ради та зареєструвати його в Ізюмській районній філії Харківського регіонального центру державного земельного кадастру загальною площею 32,9 га, а саме: ріллі площею 32,9 га, поле VII першої ґрунтозахисної сівозміни, із земель державного резервного фонду, які розташовані на території Вірнопільської сільської ради.
Відповідно до п. 2 вказаного договору, відповідач зобов'язався за власні кошти виготовити проектно-технічну документацію, необхідну для укладення договору оренди земельної ділянки, що зазначена вище, та сторони домовились, що договір оренди землі буде укладено і зареєстровано протягом 2008 року, але не пізніше 25 грудня 2008 року.
Пунктом 3 договору сторони визначили істотні умови договору оренди земельної ділянки щодо об'єкта оренди, розміру та порядку сплати орендної плати, призначення об'єкта оренди та інше.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.
Згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрації відноситься питання розпорядження землями державної власності, в межах визначених цим кодексом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.
Умовами укладеного між відповідачами попереднього договору передбачено, що договір (договори) оренди землі будуть укладені і зареєстровані протягом 2008 року, але не пізніше 25.12.2008 р. Попередній договір вважається виконаним, якщо сторони уклали договір оренди вказаних об'єктів і зареєстрували їх у встановленому порядку до 25.12.2008р.
Відповідно до ч.4 ст.182 ГК України, зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Аналогічна вимога передбачена також і ч.3 ст.635 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. №02-5/111, «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У п. 3.2 цих же роз'яснень зазначається, що за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (частина перша статті 59 Цивільного кодексу). Це стосується і згаданих раніше угод, визнаних недійсними у судовому порядку. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє (частина друга статті 59 Цивільного кодексу).
Попередній договір, дійсність якого є предметом спору, не виконувався відповідачами, оскільки передбачений ним договір оренди земельної ділянки не був укладений. Крім того, враховуючи, що попередній договір припинив свою дію (втратив чинність), немає підстав для визнання його недійсним на майбутнє (час прийняття судом рішення), оскільки цей договір не був виконаний і не може бути виконаний, а отже, жодним чином не порушує інтереси держави, на захист яких заявлений позов прокурором.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» № 509-VI, від 16.09.2008 р. внесені зміни до п. 1 розділу Х Земельного кодексу України, відповідно до яких у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)". Ця норма діє протягом 1 року з дня набрання чинності Законом України №509-VI, від 16.09.2008 р. Як випливає з матеріалів справи, зокрема, з клопотання першого відповідача від 20.08.2009 р., другому відповідачу запропоновано вжити заходів щодо прискорення виготовлення землевпорядної документації, так як Ізюмська РДА не має можливості продовжувати термін дії попереднього договору на наступний рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як на підставу своїх позовних вимог прокурор посилався на те, що в порушення вимог земельного законодавства, вказаний попередній договір укладено без виготовлення землевпорядної документації, встановлення меж земельної ділянки в натурі без державної реєстрації в районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах". Укладення договору оренди землі без встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації не відповідає вимогам закону, завдає істотну шкоду державним інтересам, необхідність їх захисту покладає на прокуратуру обов'язок представництва інтересів держави відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.
Проте вказані вимоги законодавства стосуються саме договорів оренди земельної ділянки, а не попередніх договорів. Ні прокурор, ні позивач не навели конкретних положень законодавства, на підставі яких можна було б визнати недійсним укладений між відповідачами попередній договір.
22.04.2008 року листом вих. №348 від 22.04.2008 року Управління агропромислового розвитку Ізюмської РДА звернулося до керівника СТОВ "Старт" з проханням привести земельну ділянку площею 32,9 га, поля №7 у придатний до використання стан власними ресурсами та за власний рахунок.
На виконання зазначеного листа СТОВ "Старт" привело земельну ділянку у придатний до використання стан шляхом посіву ярої пшениці на сидерати. 26.05.2008 року комісія у складі: першого заступника голови Ізюмської РДА, начальника управління АПК, головного агронома АПК, директора СТОВ "Старт", бригадира СТОВ "Старт" та головного бухгалтера СТОВ "Старт" склали акт виконаних робіт. Згідно із зазначеним актом підтверджується, що посіви ярої пшениці, які було зазначено Держземінспекцією в акті обстеження земельної ділянки від 16.05.2008 року, були задисковані, тобто знищені з метою покращення фізичних властивостей земельної ділянки в майбутньому та знищення бур'яну. Перевіркою від 24.12.2008 р. додержання вимог земельного законодавства СТОВ "Старт"на території Вірнопільської сільської ради Ізюмського району встановлено, що земельна ділянка площею 32,9 га ріллі державного резервного фонду звільнена від посівів озимих культур і знаходиться під сніговим покривом.
Під час нового розгляду справи в господарському суді Харківської області прокурором та позивачем, всупереч вимог ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34 ГПК України, не були надані належні та допустимі докази використання земельної ділянки за попереднім договором - на його підставі та на встановлених ним умовах.
Якщо у прокурора є підстави вважати, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, то він не позбавлений права заявити позов про звільнення цієї ділянки, відшкодування збитків або обрати інший спосіб захисту інтересів держави у разі їх порушення.
При новому розгляді справи господарським судом Харківської області були досліджені обставини відповідності орендної плати, встановленої сторонами за попереднім договором, вимогам ст. 21 Закону України "Про оренду землі".
При цьому суд виходив з такого. Пунктом 3.2 попереднього договору від 14.05.2008 р. передбачено, що орендна плата становить 0,85 % від грошової нормативної оцінки ріллі, затвердженої рішенням виконавчого комітету Ізюмської районної ради народних депутатів від 20.06.1995 р. № 94 з урахуванням коефіцієнту індексації та становить 80 грн. за 1 га на рік. Загальна сума за об'єкт оренди складає 2632,0 грн. на рік.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у редакції, що діяла на час укладення попереднього договору, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
Таким чином, суд встановив, що умови п. 3.2 попереднього договору від 14.05.2008 р. відповідають законодавству України.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 14 Конституції України, ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 635 Цивільного кодексу України ст.182 Господарського кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.1, 17, п. 1 розділу Х Земельного кодексу, керуючись ст. ст. 22, 24, 33, 34, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання Ізюмської районної державної адміністрації про припинення провадження у справі - відмовити.
Клопотання Ізюмської районної державної адміністрації про розгляд справи без участі її представника - задовольнити.
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №62/128-09 підписано 21.09.09р.