83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.09.09 р. Справа № 4/204
22.09.2009р. в судовому засіданні оголошена перерва на 9-00годин 28.09.09р. на підставі ст. 77 ГПК України за клопотанням сторін для звірки поставок та оплати.
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Куценков О.М. - довіреність від 10.09.2009р. № 123,
від відповідача - Боровський Е.Р. - ген. директор за протоколом зборів від 05.10.2000р. № 2/1,
за позовом - Приватного підприємства “СПС” м. Харків
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “РУСЬ” м. Донецьк
про стягнення 179164,08грн. заборгованості, 3%річних, пені
Позивач після уточнення суми позову за заявою від 14.09.2009р. просить суд стягненути з відповідача 179164,08грн., з яких: 166247,29грн. - заборгованість, 1503,69грн. - 3%річних, 11413,10грн. - пеня за порушення строку оплати.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №4 від 05.01.2009р. з протоколом розбіжностей, товарно-транспортні накладні, накладні №2503/65 від 25.03.2009р. на суму 45726,11грн., №0104/8 від 01.04.2009р. на суму 41715,81грн., №0104/9 від 01.04.2009р. на суму 24169,50грн., №0804/13 від 08.04.2009р. на суму 28989,96грн., №0804/14 від 08.04.2009р. на суму 1267,50грн., №1504/16 від 15.04.2009р. на суму 36158,80грн., №2204/8 від 22.04.2009р. на суму 33731,02грн. та кільцеву довіреність, по яких отриманий товар відповідачем, зворотні накладні №600/1 від 10.06.2009р. на суму 58,11грн., №600/2 від 10.06.2009р. на суму 16,04грн., №600/3 від 10.06.2009р. на суму 43,36грн., №623/1 від 16.06.2009р. на суму 2469,81грн., №623/2 від 16.06.2009р. на суму 62,74грн., №623/3 від 16.06.2009р. на суму 529,41грн., №623/4 від 16.06.2009р. на суму 7,02грн., №642/3 від 17.06.2009р. на суму 19074,25грн., по яких повернута частина товару, витяги з банківського рахунку в обґрунтування часткової оплати, претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати.
Відповідач погодився з сумою боргу в повному обсязі після звірки накладних та розрахунків.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №4 від 05.01.2009р. з протоколом розбіжностей, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання поставляти товар, найменування, асортимент, ціна, якого зазначені в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1 договору), а покупець оплатити товар з відстроченням платежу до 50 календарного дня, а накладні, які підлягають оплаті в січні з відстроченням платежу - 60днів, в лютому - 50днів) (п. 5.2 договору).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15), що визначено ст.175 ГК України ( 436-15 ).
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України ( 436-15 ), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо
2
виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Приписами статей 526, 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оцінюючи надані оригінали документів, судом встановлений факт, що відповідачем на підставі кільцевої довіреності отриманий товар по накладним №2503/65 від 25.03.2009р. на суму 45726,11грн., №0104/8 від 01.04.2009р. на суму 41715,81грн., №0104/9 від 01.04.2009р. на суму 24169,50грн., №0804/13 від 08.04.2009р. на суму 28989,96грн., №0804/14 від 08.04.2009р. на суму 1267,50грн., №1504/16 від 15.04.2009р. на суму 36158,80грн., №2204/8 від 22.04.2009р. на суму 33731,02грн, всього на загальну суму 211758,70грн.
Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупроводжувальним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.
Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред'явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред'являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.
При виявленні неналежності одержаного товару якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.
Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідачем повернута частина товару на підставі зворотних накладних №600/1 від 10.06.2009р. на суму 58,11грн., №600/2 від 10.06.2009р. на суму 16,04грн., №600/3 від 10.06.2009р. на суму 43,36грн., №623/1 від 16.06.2009р. на суму 2469,81грн., №623/2 від 16.06.2009р. на суму 62,74грн., №623/3 від 16.06.2009р. на суму 529,41грн., №623/4 від 16.06.2009р. на суму 7,02грн., №642/3 від 17.06.2009р. на суму 19074,25грн., всього на загальну суму 22260,74грн.
Відповідач в порушення строку обумовленого п.5.2договору частково оплатив отриманий ним товар в сумі 17250,67грн. і після звернення позивача з позовом до суду ним ще перераховані 6000,00грн., що підтверджено банківськими витягами. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складала 172247,29грн., а на час вирішення даного спору - 166247,29грн.
Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 166247,29грн. заборгованості в повному обсязі.
3
Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 1503,69грн. 3%річних, 11413,10грн. пені.
вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного: відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 5.2 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 7.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 11413,10грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 1503,69грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в повному обсязі, оскільки позивачем наданий обґрунтований розрахунок суми, а також доведений факт наявності заборгованості за товар та його несвоєчасної оплати.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно заявленої суми, так як частина боргу перераховані після звернення з позовом.
На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Приватного підприємства “СПС” м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “РУСЬ” м. Донецьк про стягнення 179164,08грн. грн. заборгованості, 3%річних, пені в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РУСЬ” м.Донецьк-83077, вул. Туманна, 12, кв. 12 (фактична адреса: 86115, м. Макіївка, вул. Миколаєва, 25), ЄДРПОУ 31184758, п/р №26004037879500 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005 на користь Приватного підприємства “СПС” м. Харків-61020, пр-т Постишева, 93, ЄДРПОУ 31062161, р/р №26007035924700 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005 заборгованість в сумі 166247,29грн., 1503,69грн. 3%річних, 11413,10грн. пені., 1800,27грн. державного мита та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 28.09.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1- позивачу, 1- відповідачу.