33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"01" вересня 2009 р. Справа № 2/138
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне"
про стягнення в сумі 1 147 грн. 14 коп.
Суддя
Секретар судового засідання Маслов К.Г.
Представники:
Від позивача : юрист Шелемей В.В.дов. № 1 від 12.01.09 р.
Від відповідача : представник Кравчук В.Р. від 12.03.09 р.
Стаття 22 ГПК України роз'яснена
СУТЬ СПОРУ: В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на підставі договору № 263/01-2008 ВР від 10 січня 2008 року залишок заборгованості 1111 грн. 41 коп. за поставлені товари на загальну суму 57274 грн. 90 коп. Крім того просить стягнути 27 грн. 78 коп. втрат від інфляції та 7 грн. 95 коп. три відсотки річних. Всього 1147 грн. 14 коп.
В процесі розгляду справи позивач надав докази часткової сплати відповідачем боргу на суму 500 грн. платіжним дорученням № 2061 від 11 серпня 2009 року.
Відповідач позов не визнає. Свої заперечення обгрунтовує тим, що:
10.01.2008 року Сторони заключили договір № 264/01-2008 РР відповідно до якого позивач (Постачальник) взяв на себе зобов'язання поставляти товар на умовах передбачених Договором, а Відповідач (Покупець) прийняти та оплатити поставлений товар.
Відповідно до договору Позивач повинен був поставляти мийні засоби.
В пункті 2.11. Договору Сторони передбачили, що зобов'язання Постачальника з поставки товару вважається виконаним за умови настання в сукупності декількох умов, а саме:
передачі Покупцю товару його приналежностей (підписання Сторонами видаткової або товарно-транспортної накладної);
передачі Покупцю супровідних документів (п.5.1. Договору), технічна документація, інструкція з користування товаром (п.4.4. Договору), інші документи, передбачені Законом як обов'язкові для товару).
Пунктами 4.4., 5.1. Договору передбачено, що супровідні документи передаються Покупцю при поставці товару.
Відповідно до Переліку затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" № 28 від 01.02.2005 року. (у подальшому "Перелік") Мийні засоби підлягають обов'язковій сертифікації тобто їх якість повинна бути підтверджена сертифікатом відповідності.
- п. 10.1. Переліку "Засоби мийні порошкоподібні";
- п. 10.2. Переліку "Засоби мийні рідкі";
- п.10.8. Переліку "Засоби чистильні різних товарних форм".
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" № 4004-ХП від 24.02.1994 року Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи-медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.
В порушення п. 5.1. Договору Позивач не надав висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи під час прийому передачі товарів.
Наведене доводить те, що позивач не передав відповідачу належної супровідної документації чим порушив взяті на себе зобов'язання за Договором.
Відповідно до ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом і в порядку, установленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про підтвердження відповідності" № 2406-Ш, від 17.05.2001 року Постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну" продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції.
Позивач не підтвердив відповідність товару вимогам законодавства та Договору. В накладних згідно з якими передавався товар не зазначено реквізитів сертифікатів відповідності чи інших документів які згідного чинного законодавства підтверджують якість товару.
Статтею 268 ГК України установлено, що постачальник має засвідчити якість товарів, які поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Згідно п. 1.3. Договору мета поставки - підготовка до продажу і продаж товару третім особам через оптово-роздрібну торговельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про захист прав споживачів" реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
Товари поставлені позивачем не відповідають меті Договору.
Отже з огляду на наведене Позивач не виконав низку взятих на себе зобов'язань:
- не передав Відповідачу висновки державної санітарно-епідеміологідної експертизи та сертифікати відповідності на поставлений товар;
- не підтвердив належним чином та у передбачений законом спосіб відповідність товару вимогам законодавства;
- поставив товар, який не відповідає меті Договору.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором. Сторони в п. 11.1. Договору, передбачили такі наслідки, а саме: у випадку прострочення виконання зобов'язань Постачальника, Покупець оплачує Товар Постачальнику на загальних підставах, передбачених цим Договором, але лише після повного виконання прострочених зобов'язань Постачальника. При цьому Покупець не вважається таким, що прострочив оплату Товару.
Давши оцінку поясненням сторін, доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з врахуванням часткової сплати боргу відповідачем на суму 500 грн. в процесі розгляду справи. Господарський суд прийняв до уваги наступні обставини.
Відповідно до умов договору № 263/01-2008 ВР від 10 січня 2008 року, товариство з обмеженою відповідальністю „Фреш" зобов'язалося поставити, а відповідач зобов'язався отримати і оплатити товар на умовах, передбачених договором, а саме, відповідно до п. 7.7 протягом 14 (Чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки товару.
Згідно з п. 2.12 вищенаведеного договору зобов'язання Постачальника з поставки кожної окремої партії товару вважається виконаним з моменту передачі Покупцю товару та його приналежностей, підписання сторонами оформленої належним чином накладної. Доказами отримання відповідачем товару є, підписані з його сторони видаткові накладні № 50000210 від 18 січня 2008 року, № 50000211 від 18 січня 2008 року, № 50000212 від 18 січня 2008 року, № 50000825 від 28 лютого 2008 року, № 50001042 від 13 березня 2008 року, № 50002859 від 09 липня 2008 року на загальну суму 57 274,90 грн.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково, сплативши 56 663,49 грн.
26 березня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю „Фреш" відповідачу була направлена вимога № 88 про погашення боргу в сумі 1 611,41 грн., яку він частково задоволив, сплативши 500,00 грн.
Станом на 28 липня 2009 року заборгованість відповідача становить 1 111,41 грн., згідно розрахунку боргу, який додається до позовної заяви.
На момент звернення до суду сума основного боргу становила 1111 грн. 41 коп. В процесі розгляду справи відповідач платіжним дорученням № 2061 від 11 серпня 2009 року сплатив 500 грн. боргу. Таким чином сума основного боргу становить 611 грн. 41 коп.
Заперечення відповідача не приймаються до уваги. Останній не надав доказів неналежної якості отриманого товару.
Такими доказами могли бути акти прийомки товару по якості, документи щодо вирішення спору пов'язаного з неналежною якістю товару. Відсутні докази витребування у позивача сертифікатів відповідності, супровідної документації, тощо. Господарський суд враховує ту обставину, що загальна вартість куплених товарів становить 57274 грн. 90 коп. Товари прийняті відповідачем, оплачені на момент вирішення спору крім суми 611 грн. 41 коп. Відповідач не визнаючи позов одночасно сплачував борг навіть в процесі розгляду спору. Відповідач не вказав який саме товар, по якій накладній не відповідає якості, тощо.
В судовому засіданні оглядались оригінали видаткових накладних, договору надані позивачем. Відповідають копіям, які знаходяться у матеріалах справи.
Видаткові накладні підписані двома сторонами. Сторони підтвердили, що товар по видаткових накладних поставлявся на виконання договору. Інших поставок товару поза межами договору від 10 січня 2008 року не існували відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання повинно бути виконано належним чином.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума втрат від інфляції за період з 03 квітня 2009 року по 28 липня 2009 року становить 27 грн. 78 коп. Позивач відповідно до ст.530 ЦК України 26 березня 2009 року надсилав відповідачеві письмову вимогу про сплату боргу, тому здійснив розрахунок з дня коли зобов'язання повинно бути виконано по день звернення до суду.
Розрахунок суми трьох відсотків річних в сумі 7 грн. 95 коп. здійснений позивачем за той самий період.
Розрахунки не спростовані відповідачем. Відповідають фактичним обставинам справи.
Провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу 500 грн. підлягає припиненню за відсутності предмету спору, оскільки дана сума сплачена після провадження у справі. У зв'язку з цим судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 82-84 п.1-1 ч.1 ст.80, 49 ГПК України, -
1. Позов задоволити частково.
Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний Рівне" 33000 м.Рівне, проспект Миру, 11 (р/р 26007149734400 Акц.-Ком.Інновац.Банк "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005, ЗКПО 35504757) на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш" 79024 м.Львів, вул.Промислова, 53 (р/р 26001130000163 в ВАТ "ВІЕЙБІ Банк" м.Київ, МФО 380537, ЗКПО 23956445) - 611 грн. 41 коп. основного боргу, 27 грн. 78 коп. втрат від інфляції, 7 грн. 95 коп. річних, 102 грн. витрат по державному миту, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
3.Провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу 500 грн. припинити.
Суддя
Рішення підписане "07" вересня 2009 року