29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" вересня 2009 р.
Справа № 7/1518
За позовом Приватного підприємства „Іола”, м. Луцьк Волинської області
до Відкритого акціонерного товариства „Нетішинхарчопром”, м. Нетішин Хмельницької області
про стягнення 32 899,99 грн.
Суддя Крамар С.І.
Представники сторін:
позивача: Козак А.Ю. -довіреність від 14.05.2009р.
відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму боргу за поставлений товар у розмірі 32 899,99 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що протягом тривалого періоду між сторонами існують цивільно-правові відносини з приводу поставки товару. Згідно видаткової накладної № РН-606 від 08.10.2008р. позивач поставив відповідачу товар на суму 26 599,99 грн. Згідно видаткової накладної № РН-737 від 08.12.2008р. позивач поставив відповідачу товар на суму 6 300,00 грн. Однак, відповідач за отриманий товар не розрахувався.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, однак надіслав на адресу суду заяву про затвердження мирової угоди згідно якої визнає заборгованість перед позивачем за отриманий товар в розмірі 31 899,99 грн. До зазначеної заяви додав три примірники мирової угоди, підписаної відповідачем, а також платіжне доручення № 564 від 10.08.2009р. про перерахування на рахунок позивача 1 000,00 грн. за товар.
Представник позивача в судовому засіданні проти затвердження мирової угоди судом заперечує.
Суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Згідно видаткових накладних № РН-606 від 08.10.2008р. та № РН-737 від 08.12.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 899,99 грн.
03.12.2008р. між сторонами складено акт звірки взаємних розрахунків згідно якого заборгованість відповідача становить 32 682,55 грн.
18.05.2009р. позивач надіслав відповідачу вимогу про оплату вартості придбаного товару на суму 32 899,99 грн.
Згідно платіжного доручення № 564 від 10.08.2009р. та виписки банку від 10.08.2009р. відповідач перерахував на рахунок позивача 1 000,00 грн. за товар.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 32 899,99 грн.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 32 899,99 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар та частково, після пред'явлення позову, розрахувався за нього на суму 1 000,00 грн. Тому в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Решта позовних вимог на суму 31 899,99 грн. відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов Приватного підприємства „Іола”, м. Луцьк Волинської області до Відкритого акціонерного товариства „Нетішинхарчопром”, м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 32 899,99 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Нетішинхарчопром”, ( Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Лісова, 38, код 04270601) на користь Приватного підприємства „Іола”, (Волинська область, м. Луцьк, вул. Боженка, 34, код 21753815) 31 899,99 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 99 коп.) заборгованості, 328,99 грн. (триста двадцять вісім грн. 99 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Провадження у справі щодо стягнення 1 000,00 грн. припинити.
Суддя