29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" вересня 2009 р.
Справа № 14/1496
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро”, м. Київ
до відкритого акціонерного товариства „Адамс”, с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району
про стягнення 23572,87 грн. заборгованості
Суддя Гладюк Ю. В.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Барабаш В.О. - директор
Позивач просить стягнути з відповідача 23572,87 грн., з яких 16836,81 грн. курсової різниці за договором, 905,76 грн. -3% річних, 4830,30 грн. інфляційних, 1000 грн. вартості правових послуг.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні 03.09.09. позовні вимоги підтримував.
Відповідач у письмовому відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними.
Розглядом матеріали справи судом встановлено наступне.
21.03.2007р. між сторонами укладено договір № 002-03-ХМ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.
За умовами договору оплата товару проводиться наступним чином: 45% від вартості товару згідно з додатком оплачується відповідачем протягом трьох робочих днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури; 55% від вартості товару згідно з додатком оплачується відповідачем в строк до 1 травня 2007 року без виставлення рахунку-фактури (пункт 5.3).
Відповідач взятих на себе за договором зобов'язань в частині оплати отриманого товару в повному обсязі не виконав.
Рішенням господарського суду Хмельницької області по справі №19/6818 від 11.03.2008р. частково задоволено позов ТОВ „Тридента Агро” та стягнуто з ВАТ „Адамс” 33084грн. основного боргу, 338грн. 75коп. -3% річних, нарахованих за період з 02.05.07р. по 03.09.07р., 1201грн. 20коп. -інфляційних втрат, нарахованих за період з червня по липень 2007 року, 2315грн. 88коп. -штрафу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. рішення господарського суду Хмельницької області від 11.03.2008р. залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №3/4588 від 22.09.2008р. позовні вимоги ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО" задоволені частково. Відповідно до даного рішення стягненню із ВАТ „АДАМС" підлягало 932,24 грн. -3 % річних; 8 631,39 грн. - інфляційних втрат; 95,64 грн. - витрат по оплаті державного мита; 99,91 грн. -витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 9 759 грн. 18 коп.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду по справі №3/4588 від 2.12.2008р. дане рішення залишено без змін.
10.07.2009 року Відділом державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського МРУЮ в примусовому порядку було стягнуто на користь позивача 37 422,54 грн. згідно наказів господарського суду Хмельницької області від 26.06.2008 р. по справі №19/6818 та 9759,18 грн. господарського суду Хмельницької області від 02.12.2008 р. по справі №3/4588.
Таким чином відповідач в примусовому порядку погасив свою заборгованість згідно договору №002-03ХМ купівлі-продажу товару лише 10.07.2009 р.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 23572,87 грн., з яких 16836,81 грн. курсової різниці за договором в порядку ст. 632 ЦК України, 905,76 грн. -3% річних ( з 12.08.2008 р. по 10.07.2009 р.), 4830,30 грн. інфляційних (з серпня 2008 р. по червень 2009 р.)
Також позивач просить суд відшкодувати з відповідача 1000грн. -вартості юридичних послуг наданих згідно договору№002-03ХМ від 21.03.2007р.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені їх представниками пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною 7 вказаної статті передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
В підписаному сторонами додатку № 1 до договору сторони зазначили існуючий на час підписання додатку курс американського долара, а в примітці обумовили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу : S = ( А1/А2)*В, де S - ціна на момент оплати; В-ціна на момент підписання; А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Доводи позивача про те, що з прийняттям судового рішення 11.03.2008р. у справі № 19/6818 зобов'язання по договору купівлі-продажу від 21.03.2007р. № 002-03-ХМ припинились і сума боргу зафіксована цим судовим рішенням не можуть бути прийняті судом до уваги. Така позиція відповідача не відповідає нормам Глави 50 ЦК України та умовам договору. З огляду на те, що умови договору передбачають врахування курсової різниці при приведенні оплати, відповідач зобов'язаний був враховувати ці умови договору в тому числу при виконанні його умов в примусовому порядку.
Розмір курсової різниці становить 16 836 грн. 81 коп., що підтверджується розрахунком та відповідає фактичним обставинам справи.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи те, що остаточний розрахунок проведений з позивачем в примусовому порядку лише 10.07.2009 р. позивач правомірно нарахував за цей період відповідальність в вигляді інфляції та річних. Дані нарахування також підтверджуються розрахунком та відповідають фактичним обставинам справи. А тому підлягають відшкодуванню.
Вирішуючи питання відшкодування судових витрат, зокрема витрат за послуги адвоката судом враховується наступне.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Відповідно статті 2 Закону України "Про адвокатуру", адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
Як вбачається з наданих позивачем матеріалів йому не надавались адвокатські послуги. Зокрема договір про надання правової допомоги від 13.07.2009р. укладений не з адвокатом, а ТзОВ „Незалежна юридична компанія”. Предметом даного договору є надання правової допомоги. Оплата також проведена 22.07.2009р. за надані правові послуги. Адвокат Бонтлаб В.В., на якого посилається позивач, в судових засіданнях участі не приймав.
Отже правових підстав для відшкодування витрат за надану правову допомогу у суду немає.
Решта судових витрат, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 175, ст.175, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Адамс” (с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району, вул. Матросова, 1, код 21332108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Тридента Агро” (м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321) 16836,81 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять шість грн. 81 коп.) курсової різниці, 905,76 грн. (дев'ятсот п'ять грн. 76 коп.) -3% річних, 4830,30 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять грн. 30 коп.) нарахувань інфляції, а також 235,72 грн. витрат по оплаті державного мита та 315 грн. витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя