83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.09.09 р. Справа № 22/58
Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,
при секретарі Третяк А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Юмекс”, м.Київ,
до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод”, м.Єнакієве Донецької області,
про стягнення 59 630,25 грн.,
за участю уповноважених представників:
від позивача: Вирова О.М., довіреність №1/1 від 02.01.2009 року;
від відповідача:Дріжерук В.В., довіреність б/н від 11.08.2009 року, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Юмекс”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод”, м.Єнакієве Донецької області, про стягнення 59 630,25 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 52 999,96 грн. та інфляційних витрат у розмірі 6 630,29 грн.
Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору купівлі-продажу №Р 2006 пд 124 від 11.01.2007р., простроченні грошового зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу №Р 2006 пд 124 від 11.01.2007р., накладну №1377 від 12.01.2007р., довіреність серії ЯНИ № 010738 від 11.01.2007р., угоду про порядок виконання зобов'язань від 18.01.2008р., виписку з банку.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, виходячи з того, що по відношенню до Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод” 09.12.2008 року порушено справу про банкрутство, оголошення про це надано в газеті «Урядовий кур'єр» №243 від 25.12.2008 року, Позивачем претензій в рамках вказаної справи не надавалося. В обґрунтування своєї позиції Відповідач надав ухвалу господарського суду Донецької області від 09.12.2008 року по справі №42/174Б, витяг з газети «Урядовий кур'єр» №234 від 25.12.2008 року.
Представник Позивача з цього приводу пояснив, що про порушення справи про банкрутство по відношенню до Відповідача йому не було відомо, про це він дізнався щойно, в судовому засіданні, тому претензій в рамках справи про банкрутство до Відповідача не надавав.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Оцінивши зміст договору №Р 2006 пд 124 від 11.01.2007р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 ЦК України.
Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пунктів 1.1, 2.1, 5.1 договору Позивач (Продавець) зобов'язується передати у власність Відповідача (Покупця), а Відповідач (Покупець) - прийняти товар (цукор-пісок буряковий українського походження врожаю 2006 року у мішках), та сплатити 58 400,16 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця 100% загальної вартості поставленої партії товару протягом 10 робочих днів з моменту поставки товару.
Згідно з накладною №1377 від 12.01.2007р. та довіреністю серії ЯНИ № 010738 від 11.01.2007р., Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 53 999,96 грн., що підтверджується підписами уповноважених представників підприємств.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надана Позивачем накладна є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди Покупця з належністю виконання Позивачем своїх зобов'язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.
Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 5.1. договору, Покупець має оплатити отриманий товар шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця 100% загальної вартості поставленої партії товару протягом 10 робочих днів з моменту поставки товару. Таким чином, суд вважає, що право Продавця вимагати від Покупця виконання грошового зобов'язання за поставку товару виникло 26.01.2007р.
Суду надано докази часткової оплати Відповідачем поставленого товару. Так, в матеріалах справи міститься банківська виписка за 19.04.2007р., зі змісту якої вбачається, що Відповідач перерахував грошові кошти за накладною №1377 від 12.01.2007р. у розмірі 1000 грн.
В зв'язку з непогашенням заборгованості Відповідачем, 18.01.2008 року між сторонами укладено угоду про порядок виконання зобов'язань, згідно з якою сторони домовились про сплату заборгованості за договором в розмірі 52 999,96 грн. протягом 9 місяців з лютого по жовтень 2008 року рівними частинами по 5 889 грн., а у жовтні - 5887,96 грн.
В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем на вказану суму на момент прийняття рішення суду не виконане.
Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат складає 6630,29 грн.
Однак, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 42/174Б від 09.12.2008р. порушено справу про визнання Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод” банкрутом на підставі ст. ст. 1, 3-1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ”№784-ХІV від 30.06.1999р. (із змінами та доповненнями), введено процедуру розпорядження майном.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Оголошення про порушення справи про банкрутство Відповідача було надруковано в газеті „Урядовий кур'єр” №243 від 25.12.2008 року.
Згідно з поясненнями наданими в судовому засіданні представником, Позивач не звертався з відповідною заявою до боржника, оскільки дізнався про цей факт лише в судовому засіданні 01.09.2009 року, тобто після закінчення місячного терміну, встановленого частиною 3 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Частина 5 статті 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Частиною 2 статті 14 вищезгаданого закону також зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
В пункті 8.12 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5\1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначається, що даний строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, вимоги Позивача вважаються погашеними, а зобов'язання Відповідача припиненим відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України.
Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Юмекс”, м.Київ, до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський міський молочний завод”, м.Єнакієве Донецької області, про стягнення 59 630,25 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 52 999,96 грн., інфляційних витрат у розмірі 6 630,29 грн. відмовити.
2. За згодою сторін в судовому засіданні 01.09.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
3. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя