79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.09.09 Справа№ 25/196
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:
Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Західне регіональне управління” ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” (м.Львів)
до відповідача:
Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика” (м.Львів)
третя особа:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Міленіум” (м.Львів)
про :
стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 1 295 990,01 грн.
Суддя :
В.М. Пазичев
При секретарі :
І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:
Мартиняк Л.Т.-представник, довіреність від 23.06.2009 року
від відповідача:
Не з”явився
від третьої особи:
Не з”явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Західне регіональне управління” ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика” (м.Львів) за участю третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю “Міленіум” (м.Львів) про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 1 295 990,01 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.08.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 10.08.2009 року. Ухвалою від 10.08.2009 року розгляд справи відкладено до 17.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представників відповідача та третьої особи. Ухвалою від 17.08.2009 року розгляд справи відкладено до 25.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача та третьої особи. Ухвалою від 25.08.2009 року розгляд справи відкладено до 31.08.2009 року, у зв”язку з неявкою представників відповідача та третьої особи. Ухвалою від 31.08.2009 року розгляд справи відкладено до 04.09.2009 року, у зв”язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.08.2009 року, про відкладення від 10.08.2009 року, від 17.08.2009 року, від 25.08.2009 року, від 31.08.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
В судовому засіданні 17.08.2009 року позивач надав пояснення по суті спору.
04.09.2009 року за вх.№17966 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, зокрема примірник позовної заяви з виправленими технічними помилками та доповненнями, обгрунтування позовних вимог та клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 366 800,43 грн., а також судові витрати.
Представник позивача позов підтримав, просив суд позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.08.2009 року, про відкладення від 10.08.2009 року, від 17.08.2009 року, від 25.08.2009 року, від 31.08.2009 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується записом під №2 в реєстрі вихідної кореспонденції від 06.08.2009 року, записом під №1 від 11.08.2009 року, записом під №29 від 19.08.2009 року, записом під №4 від 01.09.2009 року, а його явка була визначена ухвалою суду обов”язковою.
Третя особа вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 03.08.2009 року, про відкладення від 10.08.2009 року, від 17.08.2009 року, від 25.08.2009 року, від 31.08.2009 року не виконала, відзиву на позов не представила, явку повноважного представника не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується записом під №3 в реєстрі вихідної кореспонденції від 06.08.2009 року, записом під №2 від 11.08.2009 року, записом під №30 від 19.08.2009 року, записом під №3 від 01.09.2009 року, а його явка була визначена ухвалою суду обов”язковою.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представників відповідача та третьої особи.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 04.09.2009 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
29.08.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Західне регіональне управління” ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” (надалі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Міленіум” (надалі -третя особа) укладено договір про кредитну лінію №102-01-07 (надалі -договір) на суму 1 123 000,00 грн. для поповнення обігових коштів. Згідно положень договору третя особа зобов”язувалася повернути отримані кошти до 28.08.2009 року.
Для забезпечення виконання зобов”язань по вищевказаному договору 29.08.2007 року укладений іпотечний договір, згідно якого Відкритим акціонерним товариством “Львівська макаронна фабрика” (надалі -відповідач), як іпотекодавцем-майновим поручителем, надано в іпотеку наступне нерухоме майно: нежиле приміщення -склад, позначений на плані літерою “Є-2”, загальною площею 708,3 кв.м., що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Городоцька,170. Вартість предмета іпотеки складає 1 310 760,50 грн.
Позивач свої зобов”язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №1866545 від 29.08.2007 року про перерахування коштів за кредитною угодою в сумі 1 123 000,00 грн.
В ході виконання договірних зобов”язань третя особа не виконує своїх зобов”язань по договору, згідно графіку зниження ліміту, щодо своєчасної сплати суми процентів за користування кредитними коштами, а тому, станом на 01.04.2009 року, прострочена сума процентів за користування кредитними коштами становить -94 566,06 грн., сума простроченої щомісячної комісії -2 246,00 грн., а сума основного боргу за кредитом - 1 123 000,00 грн.
З врахуванням порушення зобов”язань перед позивачем, кредитна комісія філії банку 19.03.2009 року, керуючись положенням пункту 6.1 договору, прийняла рішення про відмову в продовженні строку дії договору з вимогою дострокового повернення кредитних коштів, сплати нарахованих процентів та щомісячної комісії за весь період користування кредитом, неустойки та інших платежів, відповідно до умов договору.
Про вказане рішення третя особа була повідомлена листом №773 від 01.04.2009 року, який був отриманий 07.04.2009 року, однак, його вимоги, за твердженням позивача, не виконані.
Згідно п.8.4.8 іпотечного договору від 29.08.2007 року іпотекодержатель (позивач) має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі неналежного виконання іпотекодавцем (відповідачем) будь-яких умо основного зобов”язання. Право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває також, якщо іпотекодержатель, відповідно до основного зобов”язання (кредитного договору), заявить іпотекодавцю вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строку, зазначеного в основному зобов”язанні (кредитному договору), а іпотекодавець не виконає зазначене зобов”язання.
Згідно п.10 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється згідно чинного законодавства або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.
Позивач 13.05.2009 року надіслав лист-вимогу про усунення порушення за №1122 боржнику (третій особі), який отриманий 15.05.2009 року та лист-вимогу за №1123 іпотекодавцю (відповідачу) з підтвердженням отримання 18.05.2009 року.
04.09.2009 року за вх.№17966 позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 366 800,43 грн., а також судові витрати.
На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницбку діяльність, зобов”язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов”язаними з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред”явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред”явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти вилачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов”язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов”язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема -сплата неустойки (пеня, штраф).
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, відзив на позовну заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Західне регіональне управління” ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства “Львівська макаронна фабрика” (м.Львів) за участю третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю “Міленіум” (м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 1 366 800,43 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжні доручення №15073 від 15.07.2009 року на суму 12 959,00 грн. та №0309/20 від 03.09.2009 року на суму 708,10 грн. про сплату державного мита та №15076 від 15.07.2009 року на суму 315,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, ст.33 Закону України “Про іпотеку”, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Товариство з обмеженою відповідальністю “Міленіум” (79022, м.Львів, вул.Городоцька,170, п/р26009181296980 в філії “Західне РУ”, код ЄДРПОУ 30706672) на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” в особі філії “Західне регіональне управління” ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” (79000, м.Львів, вул.Банківська,5, п/р 39008010010980 у ВАТ “Банк “Фінанси та кредит”, код банку 325923) - 1 366 800 (один мільйон триста шістдесят шість тисяч вісімсот) грн. 43 коп. боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення -склад, позначений на плані літерою “Є-2”, загальною площею 708,3 кв.м., що розташоване за адресою: м.Львів, вул.Городоцька,170 -в межах суми боргу, 13 668 (тринадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 315 (триста п”ятнадцять) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя