Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
17.08.2009
Справа №2-24/4193-2009
За позовом - Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. М. Горького, (96555 АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 8; ідентифікаційний код 03759599)
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», (95001 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А; ідентифікаційний код 03348117)
Про стягнення 70,00 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - Галаш В.В., директор
Від відповідача - Пашкан О.О., довіреність № 2218 від 05.06.2008 р., у справі
Обставини справи: Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. М. Горького звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 70,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем протягом січня 2007 р. по травень 2007 р. на рахунок відповідача були перераховані грошові кошті у розмірі 70,00 грн. в рахунок погашення кредиторської заборгованості за природний газ. Оскільки з початку 1999 р. газ на адресу позивача не поставлявся в виду відсутності договірних відносин між сторонами, а заборгованість за газ підлягала списанню у відповідності з Постановою КМУ від 29.04.2004 р., позивач вважає, що відповідач отримав зазначені грошові кошті безпідставно. У зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості у примусовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує. Так, Відповідач зазначає, що станом на день розгляду справи за відповідачем існує заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 64198,00 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою вартості отриманого газу за період з 1996 р. по 1998 р. у відповідності з укладеними договорами. Наявність заборгованості підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, що складаються сторонами кожного року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на рахунок Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 70,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9 від 08.02.2007 р., № 2 від 24.01.2007 р., № 19 від 27.02.2007 р., № 52 від 03.04.2007 р., № 67 від 10.05.2007 р. із призначенням платежу - кредиторська заборгованість за природний газ відповідно до акту звірки від 15.01.2007 р. (а.с.21 - 23).
Як зазначає позивач, між ним та відповідачем існували договірні відносини відносно поставки природного газу у 1996-1998 роках. З 1999 р. природний газ на адресу позивача більш не поставлявся, інші договори не укладались. Заборгованість, що виникла в період дії договорів на поставку природного газу, підлягала списанню на підставі Постанови КМУ від 29.04.2004 р. № 550.
У зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач отримав зазначені кошті безпідставно та просить стягнути їх з останнього.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).
Проте, відповідачем у судовому засіданні був наданий розрахунок заборгованості за спожитий позивачем газ за період з 1996 р. по 1998 р., з якого вбачається, що станом на липень 2009 р. за позивачем існує заборгованість зі сплати вартості отриманого природного газу у розмірі 64128,00 грн.
Також, відповідно до наданих актів взаєморозрахунків від 15.01.2007 р., від 04.04.2007 р., від 05.07.2007 р., складених між сторонами у справі та підписаних з боку позивача, вбачається, що позивач підтвердив наявність за ним заборгованості за поставлений природний газ.
Як було встановлено судом та вбачається з платіжних доручень про перерахування 70,00 грн., зазначені кошті перераховувались із призначенням платежу - кредиторська заборгованість за природний газ відповідно до акту звірки від 15.01.2007 р.
Суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 3.8 Постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Таким чином судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 70,00 грн. були перераховані позивачем на погашення заборгованості, що виникла у зв'язку з несплатою позивачем вартості отриманого природного газу відповідно до договорів за період з 1996 р. по 1998 р., тобто підставами набуття відповідачем зазначених грошових коштів була наявність заборгованості з боку позивача за отриманий газ.
Доказів того, що заборгованість за природний газ за період з 1996 р. по 1998 р. списана у встановленому законом порядку, позивач також не надав.
Також у матеріалах справи існує документ, на який посилався позивач при сплаті грошових коштів, а саме акт звірки від 15.01.2007 р.
А отже до спірних відносин не можливе застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, слід зазначити, що ст. 1212 Цивільного кодексу України не встановлює моменту виникнення обов'язку з боку сторони щодо повернення безпідставно отриманих коштів, у такому випадку слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Позивач не представив суду доказів досудового звернення з вимогою до відповідача про повернення безпідставно набутих грошових коштів, так само позивачем не надано доказів відсутності за ним заборгованості за спожитий природний газ, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
При таких обставинах суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 70,00 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25.08.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.