11.09.2009 Справа № 18/86
За позовом Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” КМ України в особі Закарпатського обласного управління „Закарпаттяекокомресурси”, м. Ужгород
до Закритого акціонерного товариства „Скілур”, м. Ужгород
про стягнення 32 602 грн. 60 коп.,
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Позивача -Мигович М.В., довіреністю №8-7/30-08 від 03.11.2008 року;
Відповідача - Нечаєв В.В., довіреність №05/09 від 21.08.2009 року;
СУТЬ СПОРУ: Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” КМ України в особі Закарпатського обласного управління „Закарпаттяекокомресурси”, м. Ужгород заявлено позов до Закритого акціонерного товариства „Скілур”, м. Ужгород про стягнення 32 602 грн. 60 коп.
У судовому засіданні 26.08.2009 року за згодою сторін судом оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що ухвалою господарського суду Закарпатської області по справі № 18/63 від 10.04.2008 року було затверджено мирову угоду між Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” КМ України в особі Закарпатського управління „Закарпаттяекокомресурси” ДК „Укрекокомресурси” КМ України та Закритим акціонерним товариством „Скілур”. Згідно затвердженої судом мирової угоди ЗАТ „Скілур” взяло на себе зобов'язання погасити заборгованість в сумі 31 008 грн. що виникла по договору 07Уж№19 від 10.10.2003 року та судові витрати в сумі 1 594,60 грн., протягом погодженого сторонами графіку погашення з травня 2008 року по червень 2009 року. При цьому сторони обумовили, що в разі невиконання мирової угоди, чи неповного виконання ДК вправі звернутися до суду з вимогою про примусове стягнення суми заборгованості. З огляду на те, що відповідачем не виконано взятих на себе грошових зобов'язань відповідно до узгодженого графіку повністю, згідно умов мирової угоди та закону та у зв'язку з настанням обумовлених графіком періодичних платежів, позивач звернувся до суду з позовом про спонукання до виконання грошових зобов'язань саме за мировою угодою примусово, шляхом стягнення суми 32 602 грн. 60 коп.
У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав долучений до матеріалів справи доказів та додаткових письмових пояснень по суті спору, в яких заявник повторно наголосив, що предметом судового розгляду є стягнення заборгованості відповідача за мировою угодою. (а.с. 22-23).
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.09.2009 року у справі № 18/86
Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у письмовому відзиві на позов, зокрема вказав, що провадження у справі підлягає припиненню, з огляду на те що з даного спору вже є рішення господарського суду між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав (ухвала про затвердження мирової угоди у справі №18/63 від 10.04.2008 року). При цьому наведених заявником обставин щодо невиконання умов мирової угоди та наявності заборгованості в сумі 32 602 грн. 60 коп. не заперечував та не спростовував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області по справі № 18/63 від 10.04.2008 року на стадії вирішення спору по суті було затверджено досягнуту сторонами мирову угоду, укладену Державною компанією з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” КМ України в особі Закарпатського управління „Закарпаттяекокомресурси” ДК „Укрекокомресурси” КМ України та Закритим акціонерним товариством „Скілур” і припинено провадження у справі № 18/63. Згідно затвердженої судом мирової угоди ЗАТ „Скілур” взяло на себе зобов'язання погасити заборгованість в сумі 31 008 грн., що виникла по договору 07Уж№19 від 10.10.2003 року та судові витрати в сумі 1 594,60 грн., протягом погодженого сторонами графіку погашення з травня 2008 року по червень 2009 року. При цьому сторони обумовили, що в разі невиконання мирової угоди, чи не неповного виконання, ДК вправі звернутися до суду з вимогою про примусове стягнення суми заборгованості. (а.с. 8-9). Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача як усно так і письмово про виконання умов затвердженої судом мирової угоди та наявність боргу, проте такі вимоги відповідачем були залишені без належного реагування, борг погашено не було (а.с. 15). Як стверджує позивач станом на момент звернення до суду відповідач не провів жодного платежу за мировою угодою і борг становить 32 602, 60 грн. тому просить, зважаючи на настання періодичних платежів, обумовлених графіком мирової угоди, спонукати відповідача до виконання грошових зобов'язань за мировою угодою примусово, шляхом стягнення суми 32 602 грн. 60 коп.
У ході судового розгляду відповідач наведених заявником обставин щодо невиконання умов мирової угоди та наявності заборгованості в сумі 32 602 грн. 60 коп. не заперечував та не спростовував, в той же час вказав, що провадження у справі підлягає припиненню, з огляду на те, що з даного спору вже є рішення господарського суду між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав, при цьому таким рішенням вважає ухвалу про затвердження мирової угоди у справі №18/63 від 10.04.2008 року.
Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.09.2009 року у справі № 18/86
Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків. Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.
Отже, укладена між сторонами та затверджена ухвалою господарського суду Закарпатської області по справі № 18/63 від 10.04.2008 року мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди. Аналізуючи правовідносини сторін в зв'язку з укладенням мирової угоди суд констатує, що на підставі затвердженої судом мирової угоди між сторонами виникли господарські зобов'язання, в частині проведення розрахунків. За змістом мирової угоди у відповідача виникли зобов'язання з визначеною сумою боргу та періодичністю платежів щодо погашення заборгованості. Кожна із сторін мирової угоди, яка вважає порушеними свої права, які виникли з мирової угоди, може звернутись з позовом про зобов'язання виконати зобов'язання в натурі, або з позовом про захист своїх прав іншим способом, передбачених законом.
Згідно ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У ході судового розгляду відповідач не надав суду належних доказів виконання мирової угоди та погашення боргу і такі в справі відсутні.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 32 602, 60 грн.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов спростовуються вищезазначеним та не заслуговують на увагу, оскільки предметом судового розгляду у даній справі є стягнення заборгованості відповідача за мировою угодою, яка не виконується, а не за договором 07Уж№19 від 10.10.2003 року. Безпідставним є і його посилання на роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” №04-5/365 від 28.03.2002 року, оскільки таке роз'яснення стосується виконання мирових угод, укладених сторонами у процесі виконання вже постановлених судових рішень по справам.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.09.2009 року у справі № 18/86
Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, 193 ГК України ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Скілур”, м. Ужгород, вул. Собранецька, 60 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31962854) на користь Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси” КМ України в особі Закарпатського обласного управління „Закарпаттяекокомресурси”, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 30 (код ЄДРПОУ 21702781) суму 32 602 (Тридцять дві тисячі шістсот дві) грн. 60 коп., а також суму 326 (Триста двадцять шість) грн. 02 коп. держмита та 118 (Сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 17.09.2009 року.
Суддя В.Кривка