83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
03.09.09 р. Справа № 13/108
Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев
при секретарі судового засідання Фоменко В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Авдієвський коксохімічний завод” м. Авдіївка
До: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк
про стягнення 853грн. 72коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Бичков О.Є. за довірен. № 11/02/01 від 30.12.08р. - зам.нач.юр.від.
від відповідача: Манерова Ю.В. за довірен. № Н-01/1726 від 19.05.08р.- юриск.
Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка
звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 853грн. 72коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір ДУК-01/07-19р/34/08 ОС від 07.12.2007р. з додатками, претензію №11/25/29 від 15.04.09р., накладну №45777167, комерційний акт БН 689638/8 від 17.02.09р., розрахунок суми позову за недостачу вантажу, рахунок-фактуру № СФ-59531 від 20.02.2009р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав відзив на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Крім того, вантаж завантажений засобами вантажовідправника без участі залізниці. Надав суду витребувану засвідчену копію акту загальної форми № 3142 від 16.02.09р., який долучений до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до договору № ДУК-01/07-19р/34/08 ОС від 07.12.2007р., укладеного між ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод” та ТОВ „МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ” м. Донецьк, вантажовідправником - Шахта “Степна” ВАТ “Павлоградвугілля” за залізничною накладною № 45777167 на адресу позивача було відвантажене вугілля вугілля кам'яне марки ГО-200.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
За даними залізничної накладної № 45777167 на станції Миколаївка Донецької області вагон № 67168963 був прийнятий з вагою нетто 69000кг.
На підставі акту № 3142 від 16.02.09р. загальної форми на станції призначення Красноармійськ було здійснене комісійне переважування зазначеного вагону на справних стотонних електронних вагах тензометричних вагах що пройшли державну перевірку. За результатами перевірки виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничних накладних: у вагоні 67168963 у кількості 3150кг. Це засвідчено в комерційному акті: № БН 689638/8 від 17.02.09р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.
Комерційним актом № БН 689638/8 від 17.02.09р. з посиланням на акт загальної форми № 3142 від 16.02.09р. у вагоні 67168963 люки та двері закриті, течі вантажу не має. Навантаження рівномірне, на рівні бортів. Об'єм кузову 73м. Є поглиблення над 3-5 люками розміром 200 х 150 х 100см. Поверхня вантажу катком не ущільнялася, плівкою проти видування не покривалася, захисне маркірування відсутнє.
Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України „Про залізничний транспорт” перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Нестача згідно комерційного акту № БН 689638/8 складає 3150кг. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-59531 від 20.02.2009р. вартість 1 тонни коксу становить 300грн. без ПДВ. Згідно розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі з урахуванням норми природної втрати маси вантажу граничного походження визначення маси нетто складає 853грн. 72коп. Відповідач заперечень проти розрахунку не надав.
Згідно ст.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
У матеріалах справи є виставлений покупцю (ВАТ “Авдієвський коксохімічний завод”) продавцем (ТОВ “Метінвест Холдінг”) рахунок-фактура № СФ-59531 від 20.02.09р., де сторони визначили ціну спірного вантажу за 1т. у розмірі 300грн.00коп. без ПДВ. З огляду на це суд вважає, що ціна за тону вантажу заявлена позивачем обґрунтовано.
Направлена позивачем претензія № 11/25/29 від 15.04.2009р. з вимогою погасити вартість недостачі була залишена без відповіді та задоволення.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки посилаючись на ст. 24 відповідач не врахував встановлені актами сліди доступу до вантажу, поглиблення над люками у спірному вагоні. Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в вищенаведеному комерційному акті своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу в сумі 853грн. 72коп. підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Одночасно суд зазначає наступне. Згідно зі штампом канцелярії, позовна заява надійшла на адресу суду 31.07.09р. Постановою КМУ № 693 від 08.07.09р. (опублікована в газеті Урядовий кур'єр № 124 від 14.07.2009р.) скасована постанова КМУ від 14.04.09 р. N 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", у зв'язку з цим відновлена дія постанови КМУ від 21.12.05р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою КМУ від 14.04.09 р. N 361.
Враховуючи зазначені норми, розмір оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу станом на час направлення позовноїї заяви складав 118грн., але платіжним дорученням № 8112 від 16.06.09р. позивачем по справі для подання позову була сплачена сума 315грн. 00коп. Отже, зайво сплаченена сума у розмірі 197грн. 00коп. підлягає поверненню позивачу.
Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220грн.00коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України „Про залізничний транспорт”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” м. Донецьк до державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк про стягнення суми втраченої продукції в розмірі 853грн. 72коп. задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86065, м. Авдіївкка, проїзд Індустріальний, 1; ЄДРПОУ 00191075) суму втраченої продукції в розмірі 853грн. 72коп., витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.
Видати довідку про повернення з державного бюджету зайво сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197грн. 00коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 03.09.09р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.
Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 03.09.2009р.
Повний текст рішення складено і підписано 04.09.2009р.
Суддя