83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.08.09 р. Справа № 36/231
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання В.Г. Гребенніковій, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства „Приазов”є” с.Новоселівка Тельманівського району Донецької області до Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Таїровське” м.Докучаєвськ про стягнення 2 058,76грн.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: Охмуш В.Ф. по дов.;
Від відповідача: Волонец А.Ф. по дов.;
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Призов”є” с.Новоселівка Тельманівського району, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Сільськогосподарське підприємство „Таїровське” м.Докучаєвськ, про стягнення заборгованості в сумі 2 058,76грн.
В обґрунтування вимог позивач посилається на договір №95/07 від 19.03.07р., договір №146/07 від 25.03.07р., договір №148/07 від 27.04.07р., накладні, банківські виписки, письмову вимогу №2164 від 13.09.07р.
Відповідач позовні вимоги визнає.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:
19.03.07р. сторони уклали договір №95/07, згідно якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 15 095,76грн., що підтверджується накладною №77а від 19.03.07р.
В подальшому сторони уклали ще один договір №146/07 від 25.03.07р., згідно якого позивач передав відповідачу продукцію за видатковою накладною №93 від 25.03.07р. на суму 14 013грн.
Крім того, на виконання умов укладеного між сторонами договору №148/07 від 28.04.07р., позивач передав відповідачу продукцію на суму 2 400грн. за видатковою накладною №163 від 30.04.07р.
Пунктом 4.2 вищевказаних договорів сторони визначили остаточний термін оплати товару - 01.09.07р.
Однак в порушення взятих на себе зобов”язань відповідач отриманий товар в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі на суму 54 689,48грн.
Суд звертає увагу на те, що у вищевказаних накладних як на підставу поставки товару містяться посилання на рахунок-фактури №ДА-0002301 від 27.03.08р., №ДА-0002662 від 10.04.08р., №ДА-0003114 від 25.04.08р., №ДА-0003882 від 03.06.08р., №ДА-0003945 від 04.06.08р., №ДА-0006142 від 30.09.08р.
На виконання ухвали суду від 22.07.09р. позивач надав суду вищевказані рахунки, в яких міститься посилання саме на договір №2581 від 03.01.08р., який є підставою виникнення даного спору.
Крім того, як позивач у письмових поясненнях №103 від 05.08.09р., так і відповідач у відзиві на позов від 13.08.09р. стверджують, що інших договорів, крім договору №2581 від 03.01.08р. між ними не укладалося.
Також, у відзиві на позов від 13.08.09р. відповідач пояснив, що між ним та позивачем був укладений договір №2581 від 03.01.08р., за яким позивач відвантажував товар відповідачу.
З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку, що поставка товару відповідачу відбувалася саме на підставі договору №2581 від 03.01.08р., а посилання відповідача на позадоговірну поставку суд вважає необґрунтованими та до уваги не приймає.
Відповідачем товар отримано, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними, а також довіреностями №ЯОФ №687476 від 01.04.08р., ЯОФ №687805 від 15.04.08р., НБЙ №602553 від 08.05.08р., НБЙ №603307 від 04.06.08р., НБЙ №603320 від 09.06.08р., №НБЙ №604708 від 08.10.08р.
За приписами п.5.3 договору відповідач оплачує кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку протягом 60 календарних днів з дати постачання товару та супровідних документів відповідачу.
Однак до теперішнього часу відповідач отриманий товар в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 53 118,67грн.
Актом звірки взаєморозрахунків від 23.12.08р., підписаним представниками сторін без зауважень і заперечень та скріпленим печатками обох підприємств, сторони підтвердили факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 53 118,67грн.
Доказів погашення боргу в сумі 53 118,67грн. відповідач суду не представив, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення строків поставки товару відповідач, згідно п.8.1 договору, зобов'язаний оплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше ніж 10% від суми заборгованості.
Але відповідачем надана ухвала господарського суду Донецької області від 08.05.09р. про порушення справи №5/38б про банкрутство ТОВ „Донфармхолдінг”, і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За таких обставин, господарський суд відмовляє позивачу у вимогах в частині стягнення пені в сумі 5 311,87грн.
Крім того, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1365,74грн. та суму інфляції 6 928,28грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, з огляду на наявність заборгованості, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 1 365,74грн., суд вважає його арифметично невірним та таким, що не повністю відповідає вимогам діючого законодавства через неправильне визначення кількості днів календарного року ( у 2008 році не 365, а 366 днів), у зв”язку з чим позовні вимоги в цій частині суд задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних в сумі 1 363,74грн.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги Приватного підприємства „Компанія „Дана,Я” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” м.Донецьк про стягнення 66 724,53грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” на користь Приватного підприємства „Компанія „Дана, Я” основний борг в сумі 53 118,67грн., 3% річних в сумі 1 363,74грн., суму інфляції 6 928,28грн., витрати по оплаті держмита в сумі 614,10грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 287,61грн.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
В судовому засіданні 13.08.09р. за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Повний текст рішення підписано 13.08.09р.
Суддя Будко Н.В.