"04" вересня 2009 р.
Справа № 18/60-1481
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи:
за позовом Торгового дому «Пальміра»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.», вул. Велика Арнаутська, 2б, м. Одеса
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО»Козівське молокопереробне підприємство «Біопродукт», вул. Богуна, 8, смт. Козова, Тернопільська область
про стягнення заборгованості в загальній сумі 10 686,98 грн., в тому числі: 7 452,22 грн. основного боргу, 1 138,98 грн. пені, 998,37 грн. 15% річних, 1 097,41 грн. інфляційних нарахувань.
За участю представників сторін:
позивача: Гончаров О.О., довіреність від 05.01.2009 р.
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Торговий дім «Пальміра»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО»Козівське молокопереробне підприємство «Біопродукт»про стягнення заборгованості в загальній сумі 10 686,98 грн., в тому числі: 7 452,22 грн. основного боргу, 1 138,98 грн. пені, 998,37 грн. 15% річних, 1 097,41 грн. інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору № 149 від 03.01.2008 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.
В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, видаткові накладні № 02/2441 від 29.07.2008 р., № 02/3758 від 27.11.2008 р., довіреності серії ЯЛТ №446467 від 29.07.2008 р., № 11 від 27.11.2008 р., банківські виписки по рахунку, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування позовних вимог представника позивача та оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
03.01.2008 р. між ДП «Торговий дім «Пальміра», в особі директора Київської філії Медведенко В.П., який діє на підставі довіреності, в подальшому продавцем та ТОВ «АГРО» Козівське молокопереробне підприємство «Біопродукт», як покупцем був укладений договір № 149 (надалі -договір), предметом якого є купівля -продаж товару -заквасочних культур та харчових інгредієнтів (п.п. 1.1. договору).
Загальна сума договору складається з сум, вказаних в накладних, якими оформляється прийом -передача товару, поставленого на основі даного договору (п. 1.2. договору).
Відповідно п. 5.1. договору розрахунки за товар здійснюються з відстрочкою платежу на 14 банківських днів з моменту отримання товару.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі -продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Так, торговий дім «Пальміра»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»поставив, а товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО»Козівське молокопереробне підприємство «Біопродукт»отримало згідно:
- видаткової накладної № 02/2441 від 29.07.2008 р., через Федечко Л.М. по довіреності серії ЯЛТ № 446467 від 29.07.2008 р. товар вартістю 7 497,60 грн.;
- видаткової накладної № 02/3758 від 27.11.2008 р., через Швайка О.М. по довіреності № 11 від 27.11.2008 р. товар вартістю 3 372,60 грн.;
Таким чином, зобов'язання відповідача по сплаті отриманого від позивача товару становить 10 870,20 грн.
Проте, всупереч п. 5.1. договору відповідачем не здійснено повністю остаточної оплати за отриманий товар, а 21.11.2008 р. сплачено 917,98 грн., 27.11.2008 р. сплачено 2 500 грн. Доказів погашення решти суми боргу суду не надано.
При даних обставинах справи, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 7 452,22 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 6.1. договору сторони визначили, що у випадку порушення строку, вказаного в п. 5.1. даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, а також 15 % річних.
Згідно поданих розрахунків відповідачу нараховані 998,37 грн. 15% річних (період нарахування з 12.08.2008 р. по 10.07.2009 р.) та 1 138,98 грн. пені (періоди нарахування по накладній № 02/2441 від 29.07.2008 р. -з 12.08.2008 р. по 11.02.2009 р., по накладній № 02/3758 від 27.11.2008 р. -з 11.12.2008 р. по 10.06.2009 р.). Крім того, відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 1 097, 41 грн. за період з вересня місяця 2008 року по червень місяць 2009 року.
Розглянувши дані розрахунки 15 % річних, інфляційних нарахувань та пені, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО»Козівське молокопереробне підприємство «Біопродукт»(вул. Богуна, 8, смт. Козова, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 34653695, п/р № 26008000004210 в ВАТ «Фольксбанк», м. Львів, МФО 325213) на користь Торгового дому «Пальміра»дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.»(вул. Велика Арнаутська, 2б, м. Одеса, код ЄДРПОУ 25422297, п/р № 26007314832 в АБ «Південний», м. Одеса, МФО 328209):
- 7 452 (сім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 22 коп. боргу;
- 1 138 (одну тисячу сто тридцять вісім) грн. 98 коп. пені;
- 998 (дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 37 коп. 15 % річних;
- 1 097 (одну тисячу дев'яносто сім) грн. 41 коп. інфляційних нарахувань.
- 106 (сто шість) грн. 87 коп. державного мита;
- 315 (триста пятнадцять) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -07 вересня 2009 року, через місцевий господарський суд.
Суддя