25.08.2009 Справа № 12/73
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта Плюс Україна”, м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Бізон - Іф”, м. Мукачево
про стягнення суми 79 629,88 грн. - основного боргу; 1 191,18 грн. - 3 % річних та 6 848,17 грн. - інфляційних збитків.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача - Михальченко К.В., (представник за довіреністю від 04.07.2009 року)
Від відповідача - не з'явився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Дельта Плюс Україна”, м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Бізон -Іф”, м. Мукачево про стягнення суми 79 629,88 грн. -основного боргу; 1 191,18 грн. -3 % річних та 6 848,17 грн. -інфляційних збитків.
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 22, 28 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Позивач підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та повідомив у судовому засіданні про те, що відповідач уникає будь -якого спілкування щодо добровільного врегулювання спору з позивачем.
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію довідки органів держстатистики про включення до ЄДРПОУ не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
Судом здійснені заходи щодо повідомлення учасників судового процесу
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/73
від 25.08.2009 року
про вчинення цим судом процесуальних дій, чим виконано підпункти 4, 5 пункту 3.5.1 та 3.5.11 „Інструкції з діловодства щодо порядку направлення учасникам процесу процесуальних документів та оформлення відмітки про їх відправку” від 10.12.2002 року № 75 (Інформаційний лист ВГСУ від 02.06.2006 року № 01-8/12/28).
Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу (Інформаційний лист ВГСУ від 18.03.2008 року № 01-8/164 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).
Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних причин неможливості їх участі в судовому засіданні.
До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні - завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Заборгованість відповідача в сумі 79 629,88 грн. - основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору поставки № 5/06 - 36/08 від 28.05.2008 року, товар, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- видатковими накладними за серпень, вересень, листопад 2008 року;
- довіреностями: ЯПЖ № 650260 від 13.08.2008 року, ЯПЛ № 499544 від 30.10.2008 року та ЯПЛ № 499581 від 20.11.2008 року;
- платіжними дорученнями за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2008 року;
- актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача (лист - претензія № 197 від 13.04.2008 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново - господарські зобов'язання,
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/73
від 25.08.2009 року
які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання - кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка товару (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Між тим, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% - річних від простроченої суми (п.2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 1 191,18 грн. - 3% річних та 6 848,17 грн. - інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно - державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за та рахунок погіршення фінансово - майнового стану сторони у спорі.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/73
від 25.08.2009 року
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно - правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку - письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 193, 198, 199, 230 Господарського кодексу України; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бізон - Іф” (м. Мукачево, вул. Пряшівська, 9; код 34268730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта Плюс Україна” (м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15 оф. 508; код 35086694) суму 79 629,88 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять грн. 88 коп.) - основного боргу; 1 191,18 (одну тисячу сто дев'яносто одну грн. 18 коп.) - 3 % річних; 6 848,17 (шість тисяч вісімсот сорок вісім грн. 17 коп.) - інфляційних збитків та 876,70 (вісімсот сімдесят шість грн. 70 коп.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 315 (триста п'ятнадцять грн.) - у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.