Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" вересня 2009 р. Справа № 37/197-09
вх. № 6071/5-37
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Гусарова Т. В. за довіреністю № 4 від 01.02.2009 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІККО", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет", м. Харків
про стягнення 43967,79 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІККО" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 29114,57 грн. основної заборгованості; 8909,06 грн. інфляційних збитків; 660,46 грн. три відсотки річних та 5283,70 грн. пені за прострочення зобов'язання у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № ТП-157/08 від 02.01.2008 року.
Відповідач про судове засідання був повідомлене належним чином, в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини не явки в судове засідання суд не повідомив.
Також, ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 18.08.2009 р. відповідача було попереджене про те, що не явка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
Між сторонами 02.01.2008 року було укладено договір № ТП-157/08 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору, позивач (постачальник) зобов'язувався на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти відповідачу (покупцю) (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов'язувався на умовах та в порядку визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.
Згідно з п.1.2. договору предметом поставки за цим договором є товар: парфумерна - косметична продукція.
Пунктом 9.1. договору було передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р.
Умови передачі товару за договором та переходу права власності на товар сторони визначили у п.1.4. договору, згідно якого, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, а також право власності на товар переходить до покупця з моменту передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів.
Згідно п.п. 4.1., 4.2. приймання товару за кількістю та якістю здійснюється за накладними у порядку передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6, затвердженою Постановою держарбітражу від 15.07.1965 р. та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7, затвердженою Постановою держарбітражу від 25.04.1966 року.
Згідно п.3.1. договору постачальник зобов'язувався поставляти (передавати у власність) товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки.
Відповідно до п.3.3. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування.
31 липня 2008 року позивачем було здійснено останню поставку товарів відповідачу.
Враховуючи п.3.3. договору відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар до 29 вересня 2008 року, однак, відповідач в порушення умов договору, не здійснив оплату товару, який був поставлений позивачем відповідачу за договором чим фактично порушив умови п.3.3. договору.
Станом на 03.07.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 29114,57 грн., свідченням чого є підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами від 22.01.2009 року та підписані, але неоплачені відповідачем видаткові накладні, копії яких додані до позовної заяви.
Пунктом 6.2. договору було передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов'язань.
За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за вказаним договором позивачем була нарахована відповідачу пеня за несвоєчасну оплату за поставлений товар у розмірі 5283,70 грн.
Крім того, позивачем була нарахована відповідачу сума 3% річних у розмірі 660,46 грн. та сума інфляційних у розмірі 8909,06 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 29114,57 грн. основної заборгованості; 8909,06 грн. інфляційних збитків; 660,46 грн. 3% річних та 5283,70 грн. пені є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 439,68 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 230 Господарського кодексу України, статтями 509, 525, 526, 530, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 7, кв. 1, код ЄДРПОУ 13827416, р/р 2600900601403 в ЛФ "Укрексімбанк" м. Львів, МФО 325718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІККО" (юридична адреса: 01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 6; фактична адреса: 02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 22; код ЄДРПОУ 23701509, р/р 26009262401580 ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 380537) - 29114,57 грн. основної заборгованості; 8909,06 грн. інфляційних збитків; 660,46 грн. 3% річних та 5283,70 грн. пені.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет" (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 7, кв. 1, код ЄДРПОУ 13827416, р/р 2600900601403 в ЛФ "Укрексімбанк" м. Львів, МФО 325718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІККО" (юридична адреса: 01023, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 6; фактична адреса: 02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 22; код ЄДРПОУ 23701509, р/р 26009262401580 ВАТ "ВіЕйБі Банк" м. Київ, МФО 380537) - 439,68 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 14.09.2009 р.