91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
14.09.09 Справа № 16/209.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "СОТА", м. Луганськ
до Луганської міської ради, м. Луганськ
про стягнення 255230 грн. 03 коп.
Суддя Шеліхіна Р.М.
Секретар судового засідання Маценко О.В.
Представники сторін:
від позивача - Яндян О.А., довіреність від 27.07.09;
від відповідача - Бєльський А.М., довіреність від 25.03.09. № 01/03-30/1645/0/2-09,
Суть спору: заявлена вимога про стягнення з відповідача зайво сплаченої орендної плати за договором оренди землі від 13.12.04. №5347 в сумі 255230,03грн.
Позовні вимоги мотивовані таким.
Луганська міська рада затвердила нормативну грошову оцінку земель м. Луганська рішенням від 28.12.07. №28\10, у зв'язку з чим розмір плати за землю, у тому числі і орендної плати, збільшено.
Починаючи з 01.03.08., позивач власноручно отримував від відповідних повноважних осіб Луганської міської ради довідки з вказаним розміром нормативної грошової оцінки землі (яка є складовою у розрахунку орендної плати) для самостійного розрахунку розміру орендної плати за займану земельну ділянку по вказаному договору. Розмір оцінки землі, вказаний у довідках для розрахунку орендної плати, був підвищений на виконання рішення від 28.12.07. №28\10 Луганської міської ради.
Позивач сплачував на протязі майже півтора року орендну плату, яку він сам розраховував, керуючись умовами договору оренди землі від 13.12.04. №5347 (п.28.1) та використовуючи дані нормативної грошової оцінки землі, визначеної відповідачем у відповідності до вказаного рішення, вказані в довідках.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що він неправомірно розраховував розмір орендної плати, що призвело до зайвих витрат по оплаті орендної плати за користування земельною ділянкою за вказаним договором оренди, оскільки такі дії позивача не забезпечені внесенням змін у договір оренди землі про збільшення розміру нормативної грошової оцінки землі.
Так, позивач стверджує у позовній заяві, що відповідач безпідставно збільшив розмір орендної плати, що суперечить Закону України «Про оренду землі» та ст..651 ЦК України, і просить стягнути з відповідача зайво сплачені грошові кошти в сумі 255230,03грн. у зв'язку з односторонньою зміною умов укладеного договору.
Листом, зданим у судовому засіданні 14.09.09., представник позивача цитує норму ст.1212 ЦК України та вказує, що відповідач безпідставно набув грошові кошти за договором оренди землі, і вказує, що позивач самостійно розраховував орендну плату у невірному розмірі, керуючись при цьому довідками відповідача.
Таким чином, позивачем не змінено ні предмету ні підстав заявлених вимог (ст..22 ГПК України).
Також, у судовому засіданні позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДПІ в Артемівському районі м. Луганська у зв'язку з тим, що орендована позивачем земельна ділянка знаходиться на території Артемівського району м. Луганська.
Суд залишає клопотання позивача без задоволення за безпідставністю, оскільки рішення по даному спору ні в якій мірі не стосується і не зачіпає прав та законних інтересів ДПІ в Артемівському районі м. Луганська.
Відповідач відзивом від 14.09.09. проти позову заперечує і вказує на порушення позивачем правил ст..20 ГК України і на відсутність рішення адміністративного суду щодо оскарження дій відповідних посадових осіб по видачі позивачу довідок для розрахунку розміру орендної плати.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до норми ст.55 Основного закону держави -Конституції України кожна особа має право на захист свого порушеного права у суді і згідно з вимогами ст.ст.33,34 ГПК України зобов'язана довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог, належними доказами. Захищати свої права особа зобов'язана у спосіб, визначений законом.
Доказів порушення Луганською міською радою законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача по справі в матеріалах справи відсутні.
Докази одностороннього - Луганською міською радою - внесення змін до договору оренди землі від 13.12.04. №5347, укладеному між сторонами по справі, відсутні. Твердження позивача про одностороннє внесення відповідачем змін у договір оренди землі від 13.12.04. №5347 шляхом видачі відповідачем і отриманням позивачем довідки з розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки, безпідставне тому, що зміни в договір вносяться в такій самій формі, як і укладено договір. Видачею довідки зміни у договір оренди землі не вносяться.
Відсутні правові підстави для твердження позивача про зайво сплачені кошти і неправомірність набуття цих коштів відповідачем, адже позивач самостійно розраховував розмір орендної плати (майже півтора року) саме на виконання умов договору оренди землі від 13.12.04. №5347 (п.28.1) і грошові кошти платив в цілях оплати орендної плати за користування земельною ділянкою на виконання своїх обов'язків по вказаному договору, як свідчить текст з графи «Призначення платежу» з платіжних доручень (додані до справи). Таким чином, твердження позивача про безпідставне отримання грошових коштів, спростовується матеріалами справи, умовами вказаного договору і закону.
З огляду на вказані обставини норма ст.1212 ЦК України не може бути застосована до врегулювання спірних відносин.
Також, враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем прав позивача шляхом одностороннього внесення змін в договір оренди землі від 13.12.04. №5347.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України - захист цивільних прав та інтересів судом кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Даною нормою встановлено способи захисту прав, які повинні бути дотримані особою, що звертається до суду за захистом, а саме: способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Предметом позову є матеріально-правова вимога, яка випливає із спірного правовідношення і з приводу якого суд повинен винести рішення по справі. Отже, зважаючи на правила ст.ст. 3,6,11,16,22,204,509,627,629 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) та правила правового інституту виконання договорів в сфері землекористування, вищевказані вимоги - про стягнення з відповідача зайво сплачених та неправомірно придбаних грошових коштів в сумі 255230,03грн. у зв'язку з односторонньою зміною відповідачем умов укладеного договору - заявлені без дотримання правил закону і позивач намагається захистити свої права у спосіб, не передбачений законом.
При цьому слід вказати, що за правильність розрахунку розміру орендної плати і цільове призначення платежів до бюджету відповідальність несе сам позивач і у разі, якщо сам позивач, як випливає з аналізу позовного матеріалу, вважає свої дії неправомірними, це не надає йому права звертатись з позовом до суду, стверджуючи, що його права порушені іншою особою -відповідачем.
Так, позовні вимоги явно суперечать фактичним обставинам правовідносин сторін та діючому законодавству, в тому числі і ст.20 ГК України та ст.ст.11,16 ЦК України. Позовні вимоги слід залишити без задоволення з огляду на вищевикладені обставини та мотивування, оскільки вимоги позову не ґрунтуються на належних правових підставах, належних доказах і позивач безпідставно звернувся з даним позовом до відповідача.
За таких підстав у позові слід відмовити і згідно з вимогами ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, ст..55 Конституції України, ст.ст.20 ГК України, ст.11,16 ЦК України, керуючись ст.ст.22,27,33,34,44-49,82,84,85 ГПК України, суд
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення підписане 18.09.09.
Суддя Р. Шеліхіна