33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"09" вересня 2009 р. Справа № 5/149
за позовом: ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" в особі Здолбунівської дільниці ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго"
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні Крохмальні технології"
про стягнення заборгованості за використану електроенергію в сумі 174 416грн. 37 коп.
Суддя
Секретар судового засідання: Бренчук Г.В.
Представники:
Від позивача : Пасічник М.В. дов. у справі
Від відповідача : не з'явився.
Стаття 22 ГПК України роз'яснена.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся про стягнення 174416,37 грн. боргу за спожиту електроенергію.
Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач відзиву не надав явку представника не забезпечив. Про час і місце слухання справи повідомлений в установленому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
24.03.2006 року між ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" в особі Здолбунівської дільниці та ТзОВ «Новітні крохмальні технології»укладено договір № 5\81 про постачання електричної енергії (далі за текстом - Договір).
Відповідно до пунктів 1, 2.2., 2.2.1., 2.2.2., 2.З., 2.3.1., 2.3.3.,2.3.4. Договору, ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" зобов'язувалося продавати електроенергію ТзОВ «Новітні крохмальні технології»відповідно до умов Договору, а останній-зобов'язувався приймати, своєчасно та у повному обсязі оплачувати використану електроенергію.
Взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" виконало у повному обсязі. Факти постачання електричної енергії підтверджуються звітами про використану електроенергію що надані відповідачем.
Однак, відповідач - ТзОВ «Новітні крохмальні технології»»не оплатив у повному обсязі використану електроенергію, внаслідок чого порушив договірні зобов'язання.
Станом на 17.07.2009 року відповідач утворив заборгованість по активній електроенергії в сумі 130240,57 грн. та по реактивній електроенергії в сумі 44175,80 грн. що підтверджується рахунками за електроенергію та розрахунком.
Відповідно до ст. 275 ч. 1 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-ІV, ст. 26 (ч. 1, 2) Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 р. № 575/97 ВР, п.10.2. пп. 1, 2, "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 в редакції постанови від 17.10.2005 р. № 910, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору, оплачувати обсяги електричної енергії відповідно до умов договору, а також несе відповідальність за порушення вимог договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією.
Згідно ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Відповідно до ст. 173 ч. 1 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України, ст.26 Закону України "Про електроенергетику",- споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору, оплачувати обсяги електричної енергії відповідно до умов договору, а також нести відповідальність за порушення вимог договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення викладені в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 222 ч.1 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
12.06.2009 р. для відповідача була направлена претензія про оплату боргу, яка залишилась без відповіді та задоволення.
Враховуючи, що відповідач у встановлені договором строки не провів розрахунки за спожиту електроенергію і відповідно допустив порушення зобов'язання, та порушив ст.ст. 173, 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 714 Цивільного кодексу України, ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п.6.1., 6.3., 10.2. Правил користування електричною енергією позов підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України , суд -
1. Позов задоволити.
2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Крохмальні технології" (35740, смт.Мізоч, Здолбунівський район, вул.Заводська,1, р/р 260042520 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478, код 31511399) на користь ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" в особі Здолбунівської дільниці ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго"(33000,м.Рівне, вул.Кн.Володимира,71, р/р 260333016327, ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код 05424874) - 130240,57 грн. боргу за активну електроенергію, 44175,80 грн. боргу за реактивну електроенергію, 1745 грн.00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн.00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано: "14" вересня 2009 року.