Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" вересня 2009 р. Справа № 61/191-09
вх. № 6012/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - позивача - Замуліної В.О. за довіреністю б/н від 10.01.09р.;
відповідача - Максюк О.В., довіреність б/н від 01.09.2009р.;
розглянувши справу за позовом ПП "Сфера-2004", м. Харків
до Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, м. Харків
про стягнення 10000,00 грн.
Позивач - ПП „Сфера-2004”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса, моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., а також позивач просить покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує бездіяльністю відповідача щодо проведення судової будівельно-технічної експертизи протягом 3-х місяців з дня призначення експертизи, внаслідок чого позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у приниженні ділової репутації та зниженні престижу підприємства.
Позивач в судовому засіданні 28.09.09р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу та можливості надати документи в обґрунтування позову, а також, документи, які витребовувались ухвалою суду від 08.09.09р., мотивуючи невиконання вимог суду тим, що ухвалу від 08.09.09р. позивач отримав лише 28.09.09р.
Представник відповідача проти заявленого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи заперечує.
Суд, розглянувши вказане клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відмовляє в його задоволенні з огляду на таке.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 28.07.09р., ухвалою від 03.08.09р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, а розгляд призначено на 08.09.09р.
Ухвала суду від 03.08.09р. про порушення провадження у справі, якою зокрема у позивача суд витребовував додаткові документи, направлена на адресу ПП «Сфера-2004», вказану ним у позові: 61202, м.Харків, вул. Ахсарова, 15-А, кв.122, повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення зв'язку про неможливість вручення даного поштового відправлення адресату у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що позивач - ПП «Сфера-2004», належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Також матеріали справи свідчать, що позивач був обізнаний про час і місце розгляду справи, оскільки 07.09.09р. звернувся до суду з клопотанням (вх.№ 22290), в якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибуття його представника в судове засідання 08.09.09р., оскільки він знаходиться у відрядженні, проте, доказів знаходження представника у відрядженні позивач суду не надав.
Господарський суд, розглянувши вказане клопотання, 08.09.09р. задовольнив його та відклав розгляд справи, ухвалою від 08.09.09р. витребовував у позивача додаткові документи.
Ухвала суду від 08.09.09р. була надіслана на адресу позивача, зазначену в позові, 11.09.09р., про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали.
До того ж, в судовому засіданні 28.09.09р. представник позивача в своїх усних поясненнях повідомила суд, що їй було відомо про задоволення клопотання позивача та про відкладення розгляду справи на 28.09.09, дану інформацію отримала в інформаційно-технічному центрі господарського суду Харківської області.
Проте, позивач, на час розгляду справи - 28.09.09р. вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України на ознайомлення з матеріалами справи, не скористався.
Відповідно до приписів ч. 3 статті 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, проявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересам іншої сторони, приймати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Проте, з наведених обстави, суд дійшов висновку, що позивач в порушення приписів ч. 3 статті 22 ГПК України, не приймає заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
До того ж, відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більш ніж 2 місяці з дня отримання позовної заяви. У даному випадку 2-х місячний строк розгляду справи спливає 28.09.09р.
Відповідно до приписів ч. 4 статті 69 ГПК України за клопотанням обох сторін або клопотанню однієї сторони, погодженому з іншою , спір може бути вирішено в більш тривалий термін, ніж встановлено ч.1 цієї статті.
Проте, сторони до суду в порядку ч. 4 статті 69 ГПК України з клопотанням про продовження строку розгляду справи не звертались. Крім того, відповідач в судовому засіданні 28.09.09р. заперечував проти продовження строку розгляду справи за межами 2-хмісячного терміну, встановленого ст. 69 ГПК України.
З урахуванням зазначеного вище, суд, розглянувши заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відсутність процесуальної можливості відкладення розгляду справи на інший день, у зв'язку зі спливом 2-хмісячного строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, у зв'язку з чим клопотання позивача не підлягає задоволенню.
Ухвалами суду сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників в судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У зв'язку з вказаним, суд розглядає справу по суті за наявними у ній документами.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.09р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.09р. та у відзиві на позов, проти позовних вимог заперечував повністю, посилаючись на те, що ним вчасно було надано відповідь про неможливість надання висновку судового експерта, у зв'язку з ненаданням додаткових документів, витребуваних експертом, для проведення експертного дослідження.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також відзив на позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.
В провадженні господарського суду Харківської області є справа № 21/114-08 за позовом ПП «Сфера-2004» до ПП «Група Інформаційно-Інженерної Підтримки» про стягнення 423,29 грн. 23.09.2009 року ПП «Сфера-2004» звернулось до суду з клопотанням (вх. № 14271) про призначення судової дорожньо-технічної експертизи. Вказане клопотання задоволено та ухвалою від 24.03.2009 року призначено будівельно-технічну експертизу, її проведення доручено ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса, та зупинено провадження у справі № 21/114-08.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на бездіяльність ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса щодо проведення експертизи у справі № 21/114-08 протягом 3-х місяців з дня її призначення, внаслідок чого позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає у приниженні ділової репутації та зниженні престижу підприємства, яку позивач оцінює у 10000,00 грн. у зв'язку з вказаним, ПП «Сфера-2004» звернулось до суду з позовом до ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса про стягнення 10000,00 грн. моральної шкоди.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов”язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов”язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов”язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб”єкту або суб”єктом господарювання.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, підставою для стягнення збитків є наявність в діях заподіювача шкоди складу цивільно-правової відповідальності: протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, прямий причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, наявність вини.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.09р. призначено будівельно-технічну експертизу у справі № 21/114-08, проведення експертизи доручено ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса.
Ухвалу суду від 24.03.09р. у справі № 21/114-08 ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса отримав 17.04.09р., листом № 2120 від 28.04.09р. відповідач на адресу господарського суду Харківської області направив клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку по експертизі у справі № 21/114-08. Вказане клопотання отримано судом 05.05.09р. за вх.№ 1369 та міститься в матеріалах справи № 21/114-08.
13.05.09р. господарський суд Харківської області за вих. № 012249 листом повідомив ПП «Сфера-2004» та ПП «Група Інформаційно-Інженерної Підтримки» про те, що експерт ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса звернувся до суду з клопотанням про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку, із зазначенням переліку документів, та повідомив сторони справи № 21/114-08 про необхідність термінового (протягом 3-х днів) надання до господарського суду Харківської області витребуваних експертом документів.
Відповідно до статті 31 ГПК України судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку , якщо наданих йому матеріалів недостатньо.
В ході розгляду даної справи № 61/191-09 судом встановлено,що сторонами справи № 21/114-08 (ПП «Сфера-2004» та ПП «Група Інформаційно-Інженерної Підтримки») документів , витребуваних експертом до суду надано не було. У зв'язку з чим листом № 3608 від 23.06.09р. ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса на адресу суду було направлено повідомлення про неможливість надання висновку у зв'язку з недостатністю документів, наданих для дослідження та ненаданням додаткових документів, який міститься в матеріалах справи № 21/114-08 (вх.№ 2738 від 15.07.09р.).
З вказаного вбачається, що ХНДІ судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса у термін 3-х місяців з моменту призначення експертизи вчинив всі дії, необхідні для надання висновку судового експерта з призначеної судом будівельно-технічної експертизи у справі № 21/114-08.
А тому, твердження позивача щодо бездіяльності відповідача є хибними, вони спростовуються матеріалами справи. Суд не вбачає в діях відповідача наявності протиправної та винної поведінки, що виключає можливість стверджувати щодо наявності причинного зв'язку між діями відповідача та моральною шкодою, якої , як вказує позивач, він зазнав.
До того ж, моральною визнається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав.
Позивач, обґрунтовуючи позов, посилається на приниження його ділової репутації та зниження престижу підприємства.
Ділова репутація юридичної особи розуміється як підприємницька, громадська, професійна чи інша діяльність , яку здійснює така особа, як учасник суспільних відносин. Ділова репутація може бути принижена будь-яким чином, в тому числі і шляхом поширення недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, позивач, в порушення зазначених приписів процесуального законодавства не наводить взагалі будь-яких конкретизованих обставин та відповідних та допустимих доказів на підтвердження того, яким саме чином було принижено його ділову репутацію та знижено престиж підприємства, чи здійснював відповідач розповсюдження недостовірної інформації, чи здійснював будь-які інші дії, які призвели до приниження ділової репутації позивача та зниження його престижу.
З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів в обгрунтування позовних вимог, а саме доказів на підтвердження невчинення відповідачем відповідних дій щодо проведення судової експертизи у справі № 21/114-08, відсутність доказів на підтвердження визначення розміру моральної шкоди, та доказів на підтвердження її завдання, суд знаходить позовні вимоги необгрунтованими та не підтвердженими відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32, 34 ГПК України, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 22, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 174, 225 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 31, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя
Повний текст рішення підписано 30 вересня 2009 року.
Справа № 61/191-09.