83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.08.09 р. Справа № 26/50
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових
конструкцій ”, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландорра”, м.Донецьк
Про стягнення 10 225 грн. 62 коп.
Суддя Нестеренко Ю.С.
В засіданні суду брали участь
представники сторін
Від позивача: Суріна І.Г. за довіреністю
Від відповідача: не з”явився
Відкрите акціонерне товариство „Донецький завод мостових конструкцій”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландорра”, м.Донецьк про стягнення 10 225 грн. 00 коп.
В процесі розгляду справи позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву, в якій зазначив, що сума позовних вимог становить 10 225 грн. 62 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.04.2009р. по справі №4/64 про затвердження мирової угоди.
Відповідач відзив на позовну заяву не представив, однак у судовому засіданні, що відбулось 17.08.2009р. підтвердив факт укладання мирової угоди, що затверджена ухвалою господарського суду Донецької області від 16.04.2009р. у справі №4/64.
В судове засідання 27.08.09р. представник відповідача не з”явився, про причини не явки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в попередніх засіданнях, господарський суд встановив:
16.04.2009р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі №4/64 була затверджена мирова угода між Відкритим акціонерним товариством „Донецький завод мостових конструкцій”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ландорра”, м.Донецьк.
Відповідно до п.1 мирової угоди, відповідач визнав борг в розмірі 9985 грн. 00коп., який зобов”язався сплатити разом з державним митом в сумі 122,62 грн. та витратами на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. протягом одного місяця після затвердження судом мирової угоди.
Суд зазначає, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак зацікавлена сторона в цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Кожна із сторін мирової угоди, яка вважає порушеними свої права, які виникли з мирової угоди, може звернутись з позовом про зобов'язання виконати обов'язок в натурі, або з позовом про захист своїх прав іншим способом, передбаченим законом.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду на загальних підставах та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 10 225,62 грн.
Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
За приписом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
З контексту вказаних норм вбачається, що мирова угода за своєю правової природою - це правочин, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків сторін.
За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено матеріалами справи, зобов'язання взяті на себе відповідачем за мировою угодою, виконані не були, у зв”язку з чим за останнім виникла заборгованість в сумі 10 225,62грн.
Відповідачем доказів оплати суми боргу до суду не надано.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, сумою основного боргу суд вважає суму, несплачену відповідачем всупереч умовам мирової угоди на теперішній час, а саме - 10 225грн. 62коп.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Оскільки відповідач не надав суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості в розмірі 10 225 грн. 62 коп., дана заборгованість вважається непогашеною до теперішнього часу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що факт заборгованості відповідача підтверджено матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 10 225 грн. 62 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.
Виходячи з того, що постановою від 08.07.2009р. №693 Кабінету Міністрів України скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 (361-2009-п) „Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов”язаних з розглядом цивільних та господарських справ” позивачу слід повернути надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн., оскільки на момент звернення з позовною заявою до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складали 118 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.11, 202, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій”,м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландорра”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 10 225 грн. 62 коп. - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландорра” на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький завод мостових конструкцій”,м.Донецьк суму основного боргу в розмірі 10 225грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Відкритому акціонерному товариству „Донецький завод мостових конструкцій”,м.Донецьк надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 197 грн.
Видати довідку.
У судовому засіданні 27.08.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя