Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" вересня 2009 р. Справа № 59/197-09
вх. № 5952/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАПК "ЮМА-Трейдінг", м. Харків
про стягнення 13112,18 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАПК "ЮМА-Трейдінг" 13112,18 грн. заборгованості за договором оренди № А 172/2007 від 21.12.2007р., у тому числі: 11026,06 грн. заборгованості з орендної плати; 1182,13 грн. пені; 147,77 грн. - 3% річних; 756,22 грн. індексу інфляції. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
13.08.2009р. до канцелярії суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, яку було прийнято судом до розгляду, як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Позивач в судове засідання 21.09.2009р. свого повноважного представника не направив, через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 19.08.2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
21 грудня 2007 року з між позивачем та відповідачем бву укладений договір оренди № А 172/2007 від 21.12.2007р., відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення (гараж автомобільний), розташоване за адресою: 61052, м. Харків, вул. Котлова, 89, загальною площею 131,4 кв.м.
Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 21.12.2007р.
Пунтком 5.4.2. договору оренди передбачено, що відповідач зобов"язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі за договором.
Відповідно до п. 4.1. договору оренди розмір орендної плати складає 20,00 грн. з урахуванням ПДВ за один кв.м., а додатковою угодою № 1 від 01.07.2008р. на період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. було встановлено орендну плату в розмірі 10,14 грн. з ПДВ за 1 кв.м.
Пунктом 4.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за попереднім.
Однак, в порушення умов договору відповідач починаючи з липня 2008р. не сплачує орендні платежі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на 01.06.2009р. склала 11026,06 грн., яка підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаними обома сторонами, а також листом відповідача вих. № 090408/01 від 09.04.2009р., в якому він зазначив, що наявну заборгованість планує погасити до кінця травня 2009р.
01.06.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію (вих.№821) з вимогою оплати основну суму заборгованості по орендній платі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Відповідно до пункту 7.2. договору оренди сторони обумовили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежа за кожний день прострочки, включаючи день фактичної оплати.
Таким чином, розмір пені склав 1182,13 грн.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 147,77 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 756,22 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11026,06 грн. заборгованості, 1182,13 грн. пені, 147,77 грн. 3% річних та 756,22 грн. інфляційних обгрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАПК "ЮМА-Трейдінг" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 21, ідент. код 34331194, р/р 26006052203135 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (61052, м. Харків, вул. Котлова, 89, ідент. код 01056379, р/р 260070079401 в ХФ "Брокбізнесбанк", МФО 350910) 11026,06 грн. заборгованості, 1182,13 грн. пені, 147,77 грн. 3% річних та 756,22 грн. інфляційних обгрунтовані; 131,12 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
/Повний текст рішення
підписано 23.09.2009р.
Справа № 59/197-09/