91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
14.09.09 Справа № 19/159.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Словенськ СВ”, м.Брянка Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод”, м.Брянка Луганської області
про стягнення 9573 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - Скачкова Л.М., довіреність № б/н від 17.07.2009;
Грузінова Н.О., довіреність № б/н від 17.07.2009;
від відповідача -Бочарова Г.О., довіреність № 376 від 02.09.2009.
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію у сумі 9573 грн.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Словенськ СВ” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод (відповідач, покупець) 26.07.2006 був укладений договір купівлі-продажу № б/н (далі -договір), за умовами якого позивач -постачальник, взяв на себе зобов'язання поставити пропан-бутан (зріджений газ) (далі -продукція) покупцю у кількості та за ціною згідно накладним, а відповідач -покупець, прийняти та оплатити поставку продукції на умовах договору.
У п.2.1 договору сторони домовились, що ПДВ 20% входить до ціни продукції.
Відповідно до п.3.1 договору покупець оплачує продукцію на розрахунковий рахунок постачальника, в касу постачальника, у будь-якій формі, яка не суперечить законодавству України.
Згідно п.3.2 договору при наявності заборгованості за покупцем, незалежно від причин її виникнення, кошти, які надходять від покупця, зараховуються в першу чергу в погашення боргу. При цьому призначення платежу, зазначене в платіжному документі, до уваги не приймається.
На виконання умов договору позивач згідно накладних № 89 від 27.07.2006, № 94 від 21.08.2006, № 98/1 від 31.08.2006, № 100 від 01.09.2006, № 114-2 від 25.09.2006, № 121 від 16.10.2006, № 130 від 31.10.2006, №140 від 21.11.2006, № 142/1 від 27.11.2006, № 157 від 29.12.2006 поставив відповідачу продукцію на загальну суму 38057,17 грн. (а.с.11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29).
Відповідач отримав продукцію згідно довіреностей серії ЯЛЯ № 094561 від 04.08.2006 на ім'я Пєшкова О.Ю., серії ЯЛЯ № 094599 від 19.08.2006 на ім'я Немцева В.Г., серії ЯМУ № 295211 від 23.08.2006 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯМУ № 295222 від 29.08.2006 на ім'я Пєшкова О.Ю., серії ЯМО № 141128 від 25.09.2006 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯМО № 141173 від 16.10.2006 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯМО № 560004 від 31.10.2006 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯМО № 560043 від 20.11.2006 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯНБ № 657310 від 27.11.2006 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯНБ № 657397 від 28.12.2006 на ім'я Бахтигозиної М.А. (а.с.12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30).
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково у сумі 28484,17 грн. (а.с.31-35), у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 9573 грн.
Позивач 17.07.2009 направив на адресу відповідача вимогу № б/н від 17.07.2009 про сплату заборгованості за поставлену продукцію (а.с.53).
У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.07.2009 було порушено провадження по справі.
У судовому засіданні 03.09.2009 відповідач надав відзив на позовну заяву № 310 від 28.08.2009, в якому він проти позову заперечив, посилаючись на недотримання позивачем норм Господарського процесуального кодексу України та строків позовної давності.
14.09.2009 представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні надав ще один відзив на позовну заяву № 254 від 09.09.2009, в якому додатково повідомив, що заявлена заборгованість у сумі 9573 грн. необґрунтована, оскільки продукція за цим договором була оплачена у повному обсязі, що підтверджується виписками з банку.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
З вищенаведеного вбачається, що позивачем за накладними № 89 від 27.07.2006, № 94 від 21.08.2006, № 98/1 від 31.08.2006, № 100 від 01.09.2006, № 114-2 від 25.09.2006, № 121 від 16.10.2006, № 130 від 31.10.2006, №140 від 21.11.2006, № 142/1 від 27.11.2006, № 157 від 29.12.2006 була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 38057,17 грн. (а.с.11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29).
Відповідач отриманий товар оплатив у повному обсязі, що підтверджується виписками з банку, наявними в матеріалах справи.
На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 9573 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Судові витрати на надання послуг адвоката також покладаються на позивача, оскільки ст.44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
З п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 14.09.2009 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 21.09.2009.
Суддя Т.В.Косенко