10.08.2015
10 серпня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
представників потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника потерпілого ПАТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 1-кп/331/348/2015 за фактом скоєння ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,-
У судовому засіданні від представника потерпілого ПАТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_9 надійшло клопотання про арешт майна ОСОБА_7 , яке перебуває у її спільній сумісній власності із чоловіком ОСОБА_10 , а саме: автомобіля HYNDAI ELANTRA 2011 року випуску, оскільки вважали, що зазначене майно придбано на кошти, здобуті злочинним шляхом, тому автомобіль необхідно арештувати для подальшого виконання вироку суду в частині стягнення спричиненої шкоди.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив суд розглянути клопотання на власний розсуд.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні вважали, що підстав для накладення арешту немає, оскільки зазначений автомобіль не є особистою власністю подружжя. Крім того, на теперішній час ОСОБА_7 у шлюбі не перебуває, автомобіль залишився у користуванні чоловіка.
Коллегія суддів, вислухавши думку учасників судового засіданні, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, скоєне в особливо великих розмірах у період з 22.12.2008 року до 27.09.2013 року, відповідальність за яке передбачена ст. 191 ч.5 КК України.
Згідно довідки МВС України у Запорізькій області від 29.05.2014 року за ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований транспортний засіб HYNDAI ELANTRA 2011 року випуску, д/ НОМЕР_1 . Оновлена довідка щодо права власності на вказаний автомобіль станом на момент розгляду справи суду не надавалась.
При цьому, у судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було укладено шлюб 16.07.1993 року, однак 22.11.2014 року шлюб між ними було розірвано Шевченківським відділом РАЦС Запорізького міського управління юстиції. Автомобіль перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_10 .
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зазначений вище автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.
Згідно до ст. 70 СК України розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя є рівними.
Частиною 3 ст. 368 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 3 ст. 171 КПК України передбачено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Однак, згідно ст.. 73 Сімейного Кодексу України за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. При відшкодуванні шкоди, завданої злочином одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом.
У судовому засіданні представник потерпілого наполягав на тому, що на момент придбання автомобіля подружжя ОСОБА_11 володіла значною частиною коштів, які були незаконно обернені обвинуваченою ОСОБА_7 на свою користь, тому зазначений автомобіль підпадає під дію ст.. 73 ч.3 СК України.
Коллегія суддів із такими висновками не погоджується, оскільки зазначений факт ні чим, окрім суб'єктивної думки представників потерпілого, не доведено, будь-яких підстав вважати, що зазначене майно набуте злочинним шляхом, немає.
Таким чином, враховуючи той факт, що частину спільного майна подружжя ОСОБА_11 неможливо виділити в натурі (автомобіль є неподільною річчю), а також беручи до уваги, що суду не надано переконливих доказів факту придбання майна злочинним шляхом, а також з метою недопущення порушень законних прав та інтересів співвласника зазначеного майна, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.170-174, 333 КПК,-
У задоволенні клопотання представника потерпілого ПАТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_9 про арешт майна, а саме: HYNDAI ELANTRA 2011 року випуску, д/н НОМЕР_2 у кримінальному провадженні № 1-кп/331/348/2015 за фактом скоєння ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3