13.08.2015
Провадження № 1-кп/331/403/15
ЄУН 331/5218/15-к
«13» серпня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта - повна загальна середня, офіційно не працевлаштованого, сімейний стан - не одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який має судимості:
- 23.12.1986 року Воєнним трибуналом Тбіліського гарнізону за ст. 247-А, ст. 40 КК РСФСР до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 03.09.1992 року за відбуттям строку покарання;
- 15.06.1995 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України (1961 року) до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України (1961 року) відстрочено виконання вироку на 2 роки;
- 06.08.1996 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 81, ст. 43 КК України (1961 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 22.09.2001 року за відбуттям строку покарання;
- 13.08.2003 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.07.2006 року на підставі ст. 82 КК України невідбутий строк 01 рік 06 місяців 15 днів замінений на обмеження волі;
- 29.02.2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;
- 04.07.2012 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 07.10.2014 року звільнений умовно-достроково, невідбутий строк: 11 місяців 27 днів;
- 18.05.2015 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , який раніше неодноразово був засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, відповідних висновків для себе не зробив та, знову вчинив аналогічний злочин за наступних обставин.
Так, 19 червня 2015 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, будучи впевненим в тому, що його дії ніким не помічені, шляхом вільного доступу, знаходячись у сквері "Піонерів" по вулиці Анголенка в місті Запоріжжі, таємно викрав велосипед "Апачі", який належить потерпілому ОСОБА_5 , що знаходився у вищевказаному сквері.
Після чого, ОСОБА_4 почав переміщувати вказаний вище велосипед в сторону вулиці Анголенко в м. Запоріжжі, де збув викрадений, ним велосипед, невстановленій особі на ЦКР «Анголенко».
В результаті своїх злочинних дій, ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на загальну суму 1500 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у вчиненому розкаявся та пояснив суду, що вказане кримінальне правопорушення він вчинив у зв'язку із тим, що перебував у скрутному матеріальному становищі. Так, 19 червня 2015 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, він відпочивав у сквері "Піонерів", що розташований по вул. Анголенко в м. Запоріжжі, де разом із випадковими знайомими вживав алкогольні напої. Серед вказаних осіб був і потерпілий ОСОБА_5 , який прибув у даний сквер на велосипеді. Коли через деякий час ОСОБА_5 заснув, він без відому останнього взяв належний йому велосипед, з метою проїхатися. Сидячи за кермом велосипеду, у нього виник умисел на викрадення даного майна, з метою його подальшого перепродажу та отримання, таким чином, грошових коштів на власні потреби. Реалізуючи свій злочинний намір, він перемістив велосипед в сторону вул. Анголенко та, скориставшись тим, що його дії лишаються непоміченими для оточуючих, викрав даний велосипед. В подальшому викрадений велосипед він збув незнайомому чоловіку на території ЦКР ОСОБА_6 , отримавши за нього грошові кошти в розмірі 500 гривень. Отримані, таким чином грошові кошти, він витратив на власні потреби.
Крім того додав, що він усвідомив свою протиправну поведінку, зробив для себе відповідні висновки, після затримання співробітниками міліції активно сприяв розкриттю злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні доказів, щодо фактичних обставин справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів судового провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи досліджені докази по даному кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена в ході судового розгляду, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання, обставини.
Обвинувачений ОСОБА_4 має судимості за вчинення корисливих злочинів, які в установленому законом порядку не зняті та не погашені, вчинив злочин середньої тяжкості після застосування до нього умовно-дострокового звільнення, протягом невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2012 року, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим не має стабільного джерела доходу, не одружений, дітей на утриманні не має, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає те, що він вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями активно сприяв розкриттю злочинів та встановленню істини у справі, усунув заподіяну шкоду потерпілому шляхом повернення викраденого майна, у зв'язку з чим останній претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , як стійко орієнтовану на антисуспільний спосіб життя та схильність до скоєння злочинів, які мають корисливий характер, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і за цих підстав вважає за необхідне призначити йому покаранняв межах санкції статті, за якою кваліфікується його діяння у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2015 року, визначити остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 17 липня 2015 року, відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17.07.2015 року (а.п. 32-33).
Речові докази:
- велосипед "Апачі", який переданий на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 - залишити у потерпілого ОСОБА_5 , як законного володільця (а.п. 30-31).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1