308/5734/15-ц
07.08.2015 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Монич О.В.,
секретаря - Пассер М.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
та представника відповідача - Яблонський О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до УДАЇ УМВС України в Закарпатській області про відшкодування за рахунок органів державної влади матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень , -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до УДАЇ УМВС України в Закарпатській області про відшкодування за рахунок органів державної влади матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, мотивуючи його тим, що 27 серпня 2013 року Мукачівський міськрайонний суд визнав протиправною та скасував постанову серії «АА» № 434318, винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДПС ДАЇ УДАЇ УМВС України в Закарпатській області прапорщиком міліції Мисло І.В. 25 червня 2013 року.
Однак, до початку розгляду справи в суді ОСОБА_1 подав скаргу на імя начальника УДАІ УМВС України в Закарпатській області та 30 липня 2013 року отримав лист за № 8/В-104 від 10 липня 2013 року за підписом заступника начальника ВВ Бокача, в якому в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
Однак, всупереч рішенню Мукачівського міськрайонного суду від 27.08.2013 р. було направлено вимогу до начальника Мукачівського міського відділу ДВС Мукачівського МРУЮ про притягнення ОСОБА_1 до штрафу в розмірі 850,00 грн. та відкрито виконавче провадження.
25 вересня 2013 р. виконавче провадження відносно ОСОБА_1 було закрито.
Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду, яка становить 2736,97 грн. та моральну шкоду яку він оцінює у 15000,00 грн.
Просить суд стягнути з УМВС України в Закарпатській області на його - ОСОБА_1 користь матеріальну шкоду в сумі 2736,97 грн. та моральну шкоду в розмірі 15000, 00 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Предстанвик відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що 27.08.2013 року Мукачівським міськрайонним судом було визнано протиправною та скасовано постанову серії «АА» № 434318, винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти ДПС ДАЇ УДАЇ УМВС України в Закарпатській області.
Відповідно до скарги від 27.06.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до начальника УДАЇ УМВС в Закарпатській області із скаргою в якій просив протокол та постанову від 25 червня 2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп. - скасувати та закрити справу. Визнати дії співробітника ДПС ДАЇ УМВС України в Закарпатській області незаконними.
30.07.2013 року ОСОБА_1 отримав лист від заступника начальника Бокача В.В. відповідно до якого в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
Згідно зі ст. 1176 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Підстави відшкодування шкоди згідно з вимогами ст.1176 ЦК Українипередбачені вимогами Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року №266/94-ВР.
Зазначеним законом встановлюється вичерпний перелік випадків, умов та порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконній, дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, а також визначає органи на які покладається вчинення дій по забезпеченню відшкодування шкоди, завданої громадянинові, та пов'язані з цим обов'язки зазначених органів.
Відповідно до ст. 1 Положення «Про Державну автомобільну інспекцію міністерства внутрішніх справ» Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ не відноситься до органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Таким чином підстав для відшкодування шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 року, суд не вбачає.
Відповідно до п. 5. Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На виконання вимог ст.60 ЦПК України позивачем не надано до суду доказів спричинення йому моральної шкоди саме у заявленому розмірі.
Так під моральною шкодою слід вважати втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивач зазначає, що йому була спричинена моральна шкода, яка полягала в наступному: він втратив звичайний для себе спосіб життя, дані дії відповідача змусили його переживати та хвилюватися, його діловій репутації завдано суттєвої шкоди, оскільки він займається публічною роботою, через неправомірні дії потрапив до шпиталю і знаходився на лікуванні, що призвело до погіршення його фінансового стану.
Разом з тим, відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до вимог статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що факт скасування постанови про адміністративне правопорушення не може свідчити про заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, доказів такому, як і доказів наявності причинного зв'язку між діями відповідача та негативними наслідками, позивач відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суду не надав.
Вирішуючи, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх розподілу оскільки, судом відмовлено у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК, ст. 1166, 1167, 1176 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАЇ УМВС України в Закарпатській області про відшкодування за рахунок органів державної влади матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Монич О.В.