Справа № 306/26/15-ц
Іменем України
10 серпня 2015 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В.
суддів - Готри Т.Ю., Кожух О.А.
при секретарі - Марчишаку Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 16 квітня 2015 року, -
13 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, який обгрунтувала тим, що 20 березня 2013 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області. Від даного шлюбу народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, подружнє життя не склалося, вони разом не проживають та не спілкуються. Відповідач, місце роботи якого невідоме, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Посилаючись на вказані обставини позивачка просила шлюб розірвати та стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Свалявського районного суду від 16 квітня 2015 року позов задоволено.
Вирішено: шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 20 березня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 13 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінити прізвище на Кікало.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1 Свалявського району, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки АДРЕСА_2, Свалявського району, аліменти на утримання дитини, а саме ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. щомісячно з подальшою індексацією, починаючи з 13 січня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп..
Рішення про стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність судового рішення в частині стягнення аліментів із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи, просив змінити рішення в цій частині, визначивши розмір аліментів у вигляді 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Межі доводів апеляційної скарги - судом не взято до уваги доводи відповідача, що він не працює, не має засобів для існування, проживає з мамою-інвалідом третьої групи і бабусею пенсіонеркою, та всупереч вимог закону ухвалено рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
ОСОБА_5, яка по довіреності представляє інтереси ОСОБА_2, підтримала апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що вбачається з повідомлення про вручення судової повістки, тому апеляційний суд вважає за можливе відповідно до ст. 305 ЦПК України розглядати справу за відсутності сторін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.
Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно загальних засад регулювання сімейних відносин, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї (ч. 6 ст. 7 СК України).
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Згідно з ст. 180, ч.3 ст. 181, ст.183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття. Батьки несуть рівний обов'язок по утриманню дітей до досягнення ними повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 20 березня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, актовий запис № 13, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1.
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року у подружжя народилася донька ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).
Встановлено, що сторони проживають окремо одне від одного. Донька проживає разом з матір'ю. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
З наданої суду першої інстанції довідки Березниківської сільської ради Свалявського району від 15 квітня 2015 року № 439 вбачається, що ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1 «на сьогоднішній день ніде не працює, на підставі запису трудової книжки від 30.06.2009 року, наказ № 8 «13-УДЗ» (а.с. 23).
Встановлено, що відповідач постійної роботи не має, виїжджає на заробітки.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції вірно виходив з положень ст.ст. 182, 184 СК України - врахував стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, рівність прав та обов'язків обох батьків щодо дітей, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, вимоги розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості відповідача сплачувати призначений судом розмір аліментів є безпідставними, оскільки колегія суддів вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено того, що він за станом здоров'я чи інших обставин, що мають значення для визначення можливості сплачувати аліменти, не в змозі сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом першої інстанції, оскільки він є працездатним, а тому повинен брати участь в утриманні дитини у визначеному судом розмірі. Доводи апелянта про те, що він доглядає за мамою - інвалідом третьої групи по зору та бабусею - пенсіонеркою, не є підставою для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду.
Крім цього, необхідно зазначити, що ст. 184 СК України надано можливість визначати аліменти у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, якщо з такою заявою звернувся одержувач аліментів, а також при наявності обставин, що мають істотне значення. Враховуючи те, що позивачка звернулася до суду з заявою про стягнення з відповідача, який не має регулярного доходу, аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, колегія суддів вважає вірним висновок суду, що дані обставини дають підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Доводи апеляційної скарги, що аліменти повинні нараховуватись у частці від доходу, а не в твердій грошовій сумі, оскільки суд не встановив передбачених законом обставин для ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошові сумі, позивач надав суду докази про те, що він ніде не працює, проживає з мамою-інвалідом третьої групи по зору та бабусею пенсіонеркою, а суд не врахував дані факти під час ухвалення рішення, колегія суддів не приймає до уваги і вважає правильним висновок суду про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Свалявського районного суду від 16 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: