Справа № 305/1420/15-ц
Провадження по справі № 2/305/802/15
07.08.2015 року Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Тулик І.І.
при секретарі - Шемота М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2. До дня смерті він постійно проживав в будинку АДРЕСА_1. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий букдинок АДРЕСА_2. Належність вказаного житлового будинку спадкодавцю підтверджується довідкою Великобичківської селищної ради №3217 від 28 липня 2015 року. Спадкоємцями після смерті батька є він, його син, ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3, яка відмовилася від прийняття спадщини в його користь. Спадщину він прийняв, подавши до приватного нотаріуса Рахівського районного нотаріального округу Маріна А.С. в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини. На підставі якої нотаріусом заведено спадкову справу. Після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, він звернувся до нотаріуса про видачу свідоцтва ипро право на спадщину за законом. Оденак в цьому йому було відмовлено, через відстуність правовстановлюючих документів на спадкове майно, і про що видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У зв"язку з чим просив визнати за ним ОСОБА_1 право власності на житловий будинок №19, загальна площа якого становить 46,98 кв.м., житлова площа 21,70 кв.м, що розташований по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні присутній не був. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог та їх задоволення.
Представник відповідача - Великобичківської селищної ради в судове засідання не з"явився. Селищний голова Зеленко О.Д. направила суду заяву, в якій просить справу розглянути без представника ради та проти задоволення позову не заперечують.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.ст.1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється сином спадкодавця ОСОБА_2, що стверджено свідоцтвом про народження, а отже є, в силу ст. 1261 ЦК України спадкоємцем першої черги спадкування за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 січня 2015 року. Після його смерті залишилося спадкове майно, яким являється житловий будинок АДРЕСА_2.
Звернення позивача до суду з вимогою визнання права власності на спадкове майно зумовлене порушенням його права на отримання власності в порядку спадкування згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в його користь, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право власності на спадковий будинок.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Норми ст. 392 ЦК не застосовуються щодо вимог про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва (ч. 3 ст. 376 ЦК), оскільки особа не є власником, а лише заявляє вимогу про встановлення права власності на об'єкт самочинного будівництва.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_2, виданої ПП ОСОБА_6 спадковий будинок побудований у 1934 році.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Згідно довідки виконавчого комітету Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області № 3217 від 28 липня 2015 року, житловий будинок АДРЕСА_2 дійсно, належав ОСОБА_2, а отже його не можна розцінювати як об'єкт самочинного будівництва.
При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.
Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини можливе двома способами: шляхом пасивної поведінки спадкоємця, яка передбачена ч.3 ст. 1268 ЦК України, яка встановлює, що для прийняття спадщини достатньо того факту, що спадкоємець, мешкав разом з померлим і протягом строку для прийняття спадщини не відмовився від неї. Такі спадкоємці також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно, але можуть це зробити незалежно від закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини; шляхом активної поведінки, тобто подачі заяви про прийняття спадщини та видачі їм відповідного свідоцтва. Для такого способу прийняття спадщини, який буде стосуватися всіх інших спадкоємців, існує певний строк для подачі заяви.
Судом встановлено, що позивач прийняв спадщину, подавши протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у зв'язку з чим набув правового статусу особи, яка цю спадщину прийняла, що стверджено Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №40735289 від 22 червня 2015 року.
Спору щодо набуття права на спадщину не існує, оскільки в матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена заява іншого спадкоємця за законом - ОСОБА_3 про відмову від спадщини.
Таким чином, враховуючи, що позивач по справі належить до спадкоємців за законом, спадщину прийняв, майнового спору з приводу спадкування судом не втсановлено, інший спадкоємець відмовилася від спадщини, про що нею складена належна заява, посвідчена нотаріально, суд вважає, що позовні вимоги позивач обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Питання відшкодування судових витрат позивачем не ставилось.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 131, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем АДРЕСА_1, право власності на житловий будинок №19, загальною площею 46,98 кв.м., житловою площею 21,70 кв.м., що розташований по АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2.
Судовий збір в сумі 611,18 гривень залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Тулик І.І.
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.