Справа № 305/1417/15-ц
Провадження по справі № 2/305/800/15
07.08.2015 року Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді Тулик І.І.
при секретарі - Шемота М.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: Рахівське районне управління юстиції в Закарпатській області в особі реєстраційної служби про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її рідний брат ОСОБА_2, після чого відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1. Як спадкоємець другої черги спадкування за законом вона звернулася до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Під час звернення нотаріус оглянула представлені нею документи і виявила розбіжності в особі брата, в його свідоцтві про народження та свідоцтві про смерть, а саме останній зазначений як «ОСОБА_2, ОСОБА_2» замість правильного «ОСОБА_2», у зв"язку з чим їй надане роз"яснення стосовно необхідності підтвердження родинних відносин між нею ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Факт наявності наших родинних стосунків із братом підтверджується довідками Лазещинської сільської ради, свідоцтвами про народження. Таким чином, вона є рідною сестрою та згідно ст.. 1262 ЦК України спадкоємцем другої черги спадкування за законом ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, та в силу ст. 1268 Цивільного кодексу України прийняла спадщину, подавши в шестимісячний строк заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №38208154 від 26 серпня 2014 року. Разом із зазначеними перешкодами в отриманні нею свідоцтва про право на спадщину за законом стала відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії через те, що відсутня реєстрація правовстановлюючих документів спадкового будинку за спадкодавцем ОСОБА_2, тобто встановлено відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Однак з цим вона не погоджується, оскільки підтвердженням приналежності будинку спадкодавцю, який знаходиться в сільському населеному пункті є довідка виконавчого комітету Лазещинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області №856 від 14 квітня 2015 року та характеристика будинку, господарських будівель та споруд, складеної КП «БТІ» Рахівської районної ради. У зв"язку з чим просила встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00014146790 від 10 липня 2014 року, є рідним її, ОСОБА_1, братом, визнати за нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2, право власності на житловий будинок №666, загальною площею 31,81 кв.м, житловою площею 15,95 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позові. Просить такі задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Лазещинської сільської ради в судове засідання не з"явився. Сільський голова Пранничук І.І. направив суду заяву про розгляд справи без участі представника ради та визнання позовних вимог.
Представник третьої особи - Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області в судове засідання не з"явився. Начальник управління Делятинчук А.І. надіслав заяву, в якій просить справу розглянути без участі їхнього представника та на розсуд суду відповідно до чинного законодавства.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.ст.1217, 1258 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Звернення позивачки до суду з вимогою встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно зумовлене порушенням її права на отримання власності в порядку спадкування згідно відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в її користь, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право власності на спадковий будинок та родинної спорідненості із спадкодавцем.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадкодавець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, були народжені у батьків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в с. Лазещина Рахівського району Закарпатської області, що стверджено свідоцтвом про народження позивачки та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00014146790 від 10 липня 2014 року.
Факт наявності родинних позивачки стосунків із братом підтверджується також довідкою Лазещинської сільської ради Рахівського району №1807 від 22 липня 2015 року, якою вказано, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями його майна являються його рідні сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_9.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, а отже є, в силу ст. 1262 ЦК України спадкоємцем другої черги спадкування за законом.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1.
Постановою державного нотаріуса Кицка М.М. від 24 липня 2015 року №70 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Норми ст. 392 ЦК не застосовуються щодо вимог про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва (ч. 3 ст. 376 ЦК), оскільки особа не є власником, а лише заявляє вимогу про встановлення права власності на об'єкт самочинного будівництва.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, виданої КП "БТІ" Рахівської районної ради спадковий будинок побудований у 1954 році.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Згідно довідки виконкому Лазещинської сільської ради №1807 від 22 липня 2015 року, нині померлий ОСОБА_2 за даними погосподарської книги №20 являвся власником житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1, а отже його не можна розцінювати як об'єкт самочинного будівництва.
При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.
Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини можливе двома способами: шляхом пасивної поведінки спадкоємця, яка передбачена ч.3 ст. 1268 ЦК України, яка встановлює, що для прийняття спадщини достатньо того факту, що спадкоємець, мешкав разом з померлим і протягом строку для прийняття спадщини не відмовився від неї. Такі спадкоємці також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно, але можуть це зробити незалежно від закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини; шляхом активної поведінки, тобто подачі заяви про прийняття спадщини та видачі їм відповідного свідоцтва. Для такого способу прийняття спадщини, який буде стосуватися всіх інших спадкоємців, існує певний строк для подачі заяви.
Судом встановлено, що позивачка прийняла спадщину, подавши у встановлений ст. 1270 ЦК України строк заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що стверджено Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №38208154 від 26 серпня 2014 року.
Спору щодо набуття права на спадщину судом не встановлено. Другий спадкоємець за законом - сестра ОСОБА_9 відмовилася від прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 в користь сестри ОСОБА_1.
Таким чином, враховуючи, що позивач по справі належить до спадкоємців за законом, спадщину прийняла, майнового спору з приводу спадкування не встановлено, суд вважає, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Питання відшкодування судових витрат позивачкою не ставилось.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 131, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК суд,
Позов задовольнити.
Встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00014146790 від 10 липня 2014 року, є рідним ОСОБА_1, братом.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_2, право власності на житловий будинок №666, загальною площею 31,81 кв.м, житловою площею 15,95 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1.
Судовий збір в сумі 487,20 гривень залишити за позивачкою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Тулик І.І.
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.