Справа № 297/1830/15-ц
12 серпня 2015 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого Ільтьо І. І.,
при секретарі Куні О. І. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Попівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в Берегівський районний суд з позовом до виконавчого комітету Попівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок, вказавши, що вона є єдиним спадкоємцем за законом на житловий будинок АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 діда ОСОБА_2, оскільки її сестра ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4, згідно заяв від 08.07.2015 року, яка засвідчена секретарем виконавчого комітету Попівської сільської ради, відмовилися від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 в її користь.
Рішення суду необхідно позивачу для реєстрації права власності на вказаний житловий будинок, оскільки їй було відмовлено в цьому з тих підстав, що дане будинковолодіння належним чином не зареєстровано.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву в якій просить розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує та просять задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача виконавчого комітету Попівської сільської ради в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить розглянути справу без їх участі та не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).
Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174 , 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в цілому на садибний (індивідуальний) житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, АДРЕСА_1, загальною площею 87,6 кв.м., у тому числі 54,8 кв.м. житлова площа та 32,8 кв.м. допоміжна.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ільтьо І. І.