ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/309
02.09.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу
№ 14/309
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний -судноремонтний завод"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укррічтранс"
про
стягнення 51480 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
- Вітошко В.О.
від відповідача
- Ярмак О.В.
Закрите акціонерне товариство "Київський суднобудівний -судноремонтний завод" (надалі -ЗАТ "Київський суднобудівний -судноремонтний завод") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укррічтранс" (надалі -ТОВ "Судноплавна компанія "Укррічтранс") про відшкодування збитків у сумі 51480 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на те, що баржі УДП-С-5, УДП-С-18, що належать відповідачу, були спущені на воду після виконаних позивачем ремонтних робіт, та на даний час займають стояночні місця біля причальної стінки позивача, тобто фактично відповідачу надаються послуги з відстою та охорони плавзасобів, але відповідач відмовляється від укладання договору на відстій та охорону плавзасобів, що призводить до заподіяння збитків позивачу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2009 р. розгляд справи відкладався.
Відповідач в судовому засіданні 02.09.2009 р. подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з рішення господарського суду міста Києва у справі № 47/185 від 04.06.2009 р. на користь позивача було стягнуто 347000 грн. заборгованості, 12 855 грн. інфляційних втрат, 2 363,02 грн. 3% річних та 18 904,11 грн. пені, а також 3811,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 106,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку з невиконанням зобов'язань відповідачем за договором про надання послуг № 790 від 18.07.2008 р. В частині стягнення збитків за надані послуги з відстою барж судом було відмовлено.
Позивач зазначає, що баржі УДП-С-5, УДП-С-18 займають стояночні місця біля причальної стінки позивача з 01.04.2009 р., тобто фактично відповідачу надаються послуги з відстою та охорони плавзасобів.
Позивач також стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір оренди, але погодження відповідача на укладення такого договору так і не отримав.
Таким чином, позивач, згідно з прейскуранту вартості послуг по відстою плавзасобів, просить стягнути з відповідача 51480 грн. завданих йому збитків за період з 01.04.2009 р. по 08.06.2009 р.
Як вбачається з листа відповідача № 128/09 від 15.07.2009 р. останній зазначає, що не відмовляється від оплати послуг з відстою барж, але посилається на відсутність підстави для такої оплати, а саме відсутність підписаного сторонами договору про надання послуг з відстою барж. Крім того, відповідач в цьому листі зазначає що також неодноразово звертався до позивача з проектом договору про надання послуг зі зберігання судноплавних засобів.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача, яка обумовлена не підписанням договору на відстій барж (договору оренди, тощо) та, відповідно несплата за надані послуги, наносять позивачу прямі фінансові збитки. Внаслідок чого, за період з 01.04.2009 р. по 08.06.2009 р. позивач не отримав 51480 грн.
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).
Слід зазначити, що діяння заподіювача збитків має містити всі необхідні ознаки, а саме: 1) воно повинно заподіювати збитки, 2) бути протиправним, 3) причинно пов'язаним зі збитками, 4) винним. Тому, для застосування позадоговірної відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Виходячи з цього, позивач повинен був довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен був доводити відсутність своєї вини.
Важливим елементом доказування наявності збитків у вигляді очікуваного і не одержаного прибутку є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому позивач не враховує, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
В процесі розгляду справи позивач не надав суду належних доказів щодо наявності складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Тобто, позивачем не надано суду належних доказів наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Позивачем не доведені суду обставини заподіяння збитків, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність в даному випадку правових підстав для стягнення грошових коштів в оспорюваній сумі з Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укррічтранс".
Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
М.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 14.09.2009 р.