ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/232
10.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»
про стягнення 49693,90 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача Пенькова О.С.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав», відповідача у справі, про стягнення заборгованості за договором оренди № 103/48 від 02.12.2008 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що:
Між сторонами 02.12.2008 року було укладено договір оренди № 103/48.
За умовами договору, позивач зобов'язався надати на платній основі в оренду ігрове обладнання та програмне забезпечення, а відповідач прийняти та щомісячно перераховувати орендну плату за використання ігрового обладнання та програмного забезпечення строком до 31.12.2009 року.
Як вбачається, 11.12.2008 року на підставі акту прийому-передачі № 103/08, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду ігрове обладнання у кількості 6 одиниць.
Згідно п.1 додатку № 2 до договору, розмір орендної плати за 1 ігровий автомат за перший місяць оренди складає суму еквівалентну 600 євро, в т.ч. ПДВ 100 євро, що розраховується по курсу Національного банку України на останній день розрахункового місяця.
Пунктом 2 додатку № 2 до договору передбачено, що розмір щомісячної орендної плати за 1 ігровий автомат за всі наступні місяці оренди складає суму еквівалентну 300 євро, в т.ч. ПДВ 50 євро, що розраховується по курсу національного банку України на останній день розрахункового місяця.
Згідно п. 3 додатку № 2 до договору, орендна плата нараховується від дати передачі об'єкта оренди відповідачеві, а п. 4 додатку № 2 передбачено, що орендна плата перераховується до 5 числа кожного місяця, слідуючого за розрахунковим.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 3 додатку № 2 до договору позивачем були виставлені відповідачеві рахунки на загальну суму 68222,90 грн.
Відповідач розрахунки здійснив частково, перерахувавши на рахунок позивача 18529,00 грн.
Таким чином, станом на день подання позову сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 49693,90 грн.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав» (м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 39-в; код 31724464; рахунок № 260080101338 в ЗАТ «Про кредит банк», МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Україна»(03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп.1, к. 263; код 33494763; рахунок № 26005010002820 в Київській філії ТОВ «Уні Кредит Банк», МФО 300744) 49693 (сорок шість тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 90 коп. боргу, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 00 коп. держмита та 3158 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
І.О.Домнічева