Справа № 1-34/10
26 січня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді - Свірідової В.В.
при секретарі - Дмитраш І.І.
з участю прокурора - Соколенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого :
-11.02.1975 року вироком Личаківського районного суду м.Львова по ст.ст.214-1 ч.1, 206 ч.З, 42 КК України до 4 років позбавлення волі;
-27.03.1979 року вироком Галицького районного суду м.Львова по ст.206 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-10.03.1983 року вироком Залізничного районного суду м.Львова по ст.ст.81 ч.1,89 ч.1,42 КК України до 3 років позбавлення волі;
-14.03.1986 року вироком Шевченківського районного суду м.Львова по ст.ст.81 ч.З, 89 ч.1,188-1 ч.2,222 ч.3,42 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-20.11.1992 року вироком Шевченківського районного суду м.Львова по ст.82 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-25.05.2000 року вироком Шевченківського районного суду м.Львова по ст.140ч.З КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 13.01.2004 року
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України,-
установив:
Підсудний ОСОБА_1 04 червня 2009 року близько 23.40год., знаходячись по місцю свого проживання в квартирі №2, що по вул. Щурата 8 у м. Львові, вчинив хуліганські дії із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме сокири, які виразилися в тому, що він грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, побачивши свою рідну 1 сестру ОСОБА_2, чоловіка останньої ОСОБА_3 та їхнього сина ОСОБА_2 почав голосно кричати, ображати їх нецензурними словами та виганяти з приміщення квартири, при цьому його дії супроводжувались особливою зухвалістю. Коли підсудний зрозумів, що останні не покинуть приміщення квартири, то взяв сокиру, яка зберігалась у нього на балконі, та намагався нанести останнім тілесні ушкодження. При спробі ОСОБА_3 припинити хуліганські дії ОСОБА_1 та забрати у нього сокиру, останній наніс потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження - рану на волосяній частині голови, синець в ділянці лівого кульшового суглобу, які відносяться до легкого тілесного ушкодження і не були небезпечними для життя в момент спричинення.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 96 ч.4 КК України визнав частково та пояснив, що дійсно, 04 червня : 2009 року повернувшись додому близько 22.00 год. між ним та матір”ю ОСОБА_4 відбувся на кухні конфлікт. В результаті якого, він виражався в адресу матері і нецензурними словами та погрожував фізичною розправою та висловився, що її І задушить. Після даний слів, мати почала кричати, що він її душить, кликати на j допомогу батька, який знаходився в кімнаті. Через деякий час, у матері почався приступ, та була викликана карета швидкої медичної допомоги. Після надання j матері медичної допомоги, лікарі покинули квартиру, а близько 23.30год. в квартиру і зайшли - його рідна сестра ОСОБА_5, її чоловік ОСОБА_3 та їх син І ОСОБА_2, яких викликала по телефону мати. Між ним та його сестрою І ОСОБА_2 виник конфлікт, в який втрутився чоловік сестри- Бахтінов Г.В., всі розмовляли на підвищеному тоні, виражаючись нецензурними словами. Коли, останні не захотіли покинути квартиру, в якій він проживає разом з батьками, то *він з балкону взявши сокиру та тримаючи її в руці над своєю головою хотів налякати останніх та виганяв з квартири. ОСОБА_3 накинувся на нього, в ; результаті чого він обухом сокири наніс йому удар в область голови і разом із ним впав на крісло. ОСОБА_2 також при тому накинувся на нього та почав 1 виривати сокиру з його рук. Через деякий час, коли він намагався вийти на коридор із своєї кімнати, то зрозумів, що хтось тримає двері з протилежної сторони і не дає |йому цього зробити. Тоді він заспокоївся та не роблячи більше спроб вийти з кімнати залишився в кімнаті. Приблизно через 20 хвилин приїхали працівники міліції, які його (затримали, повезли в Шевченківський райвідділ м.Львова. Заперечує свою вину у вчиненні хуліганських дій, оскільки конфлікт тривав у квартирі та заперечує, що сокира не є предметом, який спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень. Суд знаходить, що факт вчинення злочинних дій та винуватість підсудного ! ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, незважаючи на ^часткове визнання своєї вини самими підсудними, стверджується зібраними по справі доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними в судовому засіданні, про те, що червня 2009 року близько 23.00год. коли він разом з своєю сім”єю знаходились по місцю свого проживання, по телефону мати його дружини ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_1 її душив і вона себе погано почуває. Приїхавши на вул. Щурата 8/2 , де мешкає мати дружини, остання розповіла їм про те, що близько 22.00год. прийшов її син ОСОБА_1, який перебуваючи на кухні кричав на неї, ображав її, оскільки відсутні його любимі продукти харчування. Після цього ОСОБА_1 взяв її за шию і почав душити, але остання вирвалась, втекла у свою кімнату, звідки і зателефонувала в швидку допомогу і до доньки. Тоді його дружина-Бахтінова ОСОБА_5, підійшла до ОСОБА_1І та між ними виникла розмова на підвищених тонах. ОСОБА_1 почав нецензурно висловлюватись в її сторону і виганяти з квартири, голосно кричати. Через деякий час,ОСОБА_1 зайшов в свою кімнату, та відразу ] вибіг на коридор, при цьому тримав в руці над своєю головою сокиру, якою {погрожував розправою. Він .підбіг до ОСОБА_1 та намагався вирвати у нього з рук j сокиру, якою останній наніс йому удар в ділянку голови. Після отриманого удару він разом з підсудним впав на крісло. На допомогу, прийшов його син ОСОБА_2 . і Коли ОСОБА_2 вдалося забрати сокиру у підсудного, він разом з сином вийшли з кімнати, в якій залишили ОСОБА_1 Щоб ОСОБА_1 не зміг вийти з кімнати, він з сином тримав двері у кімнаті, а його дружина ОСОБА_5 викликала міліцію. Через ; деякий час він звернувся за медичною допомогою, за постановою слідчого ; проведено судову медичну експертизу, в результаті якої виявлено у нього легкі тілесні ушкодження.
Аналогічними за змістом та по суті показаннями свідка ОСОБА_2, даними в судовому засіданні.
Показаннями свідка ОСОБА_4 даними в судовому засіданні про те, що 04 і червня 2009 року у нічний час, за місцем проживання, її син ОСОБА_1 вчинив ! безпідставний конфлікт, нецензурно виражався в її адресу, погрожував розправою та душив. Вона вирвалась від нього, у неї почався приступ, на що була викликана карета швидкої медичної допомоги. Після надання їй медичної допомоги, вона зателефонувала дочці ОСОБА_5 та пояснила, що відбувається у квартирі. Через деякий час до неї приїхала донька, зять та онук. В процесі розмови між ^ними виник конфлікт та син ОСОБА_1 накинувся із сокирою в руках на доньку, а згодом зять повалив його та забрав сокиру. Однак син наніс ОСОБА_3 удар сокирою.
Протоколом очної ставки від 23.06.2009 року, проведеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, під час вони повністю підтвердили свої попередні показання ( а.с.55-56).
Протоколом очної ставки від 23.06.2009 року, проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, під час якої вони повністю підтвердили свої попередні показання ( а.с.57- 58).
Протоколом очної ставки від 23.06.2009 року, проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, під час якої вони повністю підтвердили свої попередні показання ( а.с.59- 60).
Рапортом працівників міліції від 12.06.2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 вчинив хуліганські дії ( а.с.5).
Протоколом вилучення від 05.06.2009 року, з якого вбачається, що з квартири АДРЕСА_1 вилучено сокиру, якою було заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_3 (а.с.15).
Висновком судово-медичної експертизи №1590 від 30.06.2009року з якої вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено садна - рани на волосяній частині голови, синець в ділянці лівого кульшового суглобу, які утворились від дії тупих предметів. Могли виникнути 04.06.2009 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження і не були небезпечними для життя в момент спричинення (а.с. 80).
Речовими доказами по справі-сокирою, яка зберігається в СВ Шевченківського PB ЯМУ ГУМВСУ у Львівській області ( а.с. 82-84).
Оцінюючи показання підсудного суд частково приймає їх до уваги та розцінює їх як обраний підсудним метод захисту, щоб уникнути від відповідальності.
Оцінюючи показання потерпілого суд приймає їх до уваги, оскільки вони доповнюються іншими об'єктивними доказами у справі.
Оцінюючи показання свідків суд вважає їх правдивими та приймає до уваги.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, незважаючи на часткове визнання своєї вини самим підсудними, повністю і їт об'єктивно доведена зібраними по справі доказами.
Дії підсудного слід вірно кваліфікувати за частиною 4 статті 296 КК України як вчинення хуліганства, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше судимий, стан здоров”я останнього, його вік, пом”якшуючих чи обтяжуючить обставин покарання суд не вбачає, тому вважає, що покарання слід обрати в межах частини санкцій статті за : якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 335 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, призначивши, покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три ) роки.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту із залу суду.
Строк відбуття покарання засудженому рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_1 з 26 січня 2010 року.
Речовий доказ у справі - сокиру, яка зберігається в приміщенні СВ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області (а.с.84)-знищити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова протягом 15 діб засудженим у той же строк, але з часу отримання копії вироку.
Вирок надр, в нар.кімн. в 1 екз
Суддя ОСОБА_8