08.09.09р.
Справа № 41/221-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромтекстиль", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 70301,41 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Нестрижений А.В., довіреність б/н від 30.03.09 року
Від відповідача: Лосєв Д.В., довіреність № 52-16/33 від 16.03.09 року
Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог (заява № 2 від 25.08.09 року) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 60847,44 грн., інфляційних витрат -8098,66 грн., 3 % річних - 1355,31 грн., витрат по сплаті держмита - 703,01 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -315 грн., на підготовку позовної заяви -500 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленої йому позивачем продукції за умовами укладеного між сторонами договору № 828д від 12.05.08 року.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, пославшись на те, що:
- позивачем не надано доказів виникнення у нього грошового зобов'язання за договором, а саме: доказів виставлення відповідачу рахунку-фактури на оплату поставленого товару, внаслідок чого строк оплати отриманої продукції за умовами п. 5.2 к договору № 828д від 12.05.08 року у відповідача на момент розгляду справи ще не настав;
- позивачем необґрунтовано нараховані інфляційні збитки та 3 % річних з огляду на наведені вище заперечення.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпромтекстиль»та відповідачем -Відкритим акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» укладений договір № 828д від 12.05.08 року (далі-договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача у справі) товар, найменування, кількість, якісні показники, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість якого зазначені у додатках-специфікаціях к договору, що є його невід'ємними частинами, та покупець, відповідно, зобов'язання прийняти товар та його сплатити.
На виконання умов договору та на підставі виданих відповідачем своїм представникам довіреностей на право одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОП № 450013 від 16.05.08 року, серії ЯОП № 450142 від 03.06.08 року, серії ЯОП № 451886 від 17.09.08 року позивачем поставлена відповідачу продукція на загальну суму 126886,34 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000094 від 23.07.08 року, № РН-0000063 від 16.05.08 року, № РН-0000068 від 03.06.08 року, № РН-0000125 від 16.09.08 року № РН-0000126 від 16.09.08 року, копії яких додані до позовної заяви (а.с. 14-18).
Пунктом 5.2 договору сторонами узгоджені умови оплати: на протязі 10 банківських днів з дня надання рахунків-фактур та надання податкових накладних за фактично поставлений товар.
Позивач посилається на часткову оплату відповідачем отриманого товару, до стягнення ним пред'явлений борг в розмірі 60847,44 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Зобов'язання, термін виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
14.04.09 року позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією надіслані рахунки № СФ-0000123 від 15.09.08 року, № СФ-0000124 від 15.09.08 року, податкові накладні № 125 від 16.09.08 року, № 126 від 16.09.08 року, що підтверджується описом вкладення до рекомендованого листа № 338548, засвідченого поштовою печаткою, який отриманий останнім 16.04.09 року.
Отже, позивачем належними доказами, у відповідності із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, доведено надіслання відповідачу рахунків на оплату продукції в розмірі, пред'явленому до стягнення та відповідних податкових накладних.
Фактичні дії сторін підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов'язання з оплати продукції.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У встановлений договором строк відповідач оплату позивачу суми 60847,44 грн. не здійснив, відсутність заборгованості, що є предметом позову, ним не доведена.
За таких обставин суд вбачає підстави для стягнення з відповідача боргу в розмірі 60847,44 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. Нарахована позивачем сума інфляційних збитків за період: вересень 2008 - травень 2009 року складає 8098,66 грн., 3 % річних за період з 28.09.08 року по 16.03.09 року -1355,31 грн.
Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків суд вважає обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково, в розмірі 304,24 грн., щодо стягнення 3 % річних не підлягаючу задоволенню, оскільки позивачем помилково визначений період їх нарахування: з 28.09.08 року, тоді як першим днем порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором є 30.04.09 року (зі спливом 10 банківських днів з моменту отримання (16.04.09 року) рахунків на оплату товару та відповідних податкових накладних).
Заявлені позивачем до стягнення витрати на підготовку позовної заяви в розмірі 500 грн. не можуть бути віднесені судом до складу судових витрат з огляду на наступне.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.
Представникам юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000р.№ 13-рп/2000.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2 Закону України “Про адвокатуру”, відповідно до якої адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Отже, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Позивачем, як підставу для відшкодування понесених витрат на юридичні послуги подано договір без номера та дати його складення, укладений між ним та Приватним підприємством «Юридична компанія «Правовий ал'янс»; акт приймання-передачі наданих послуг від 04.02.09 року; платіжне доручення № 84 від 20.03.09 року на сплату 500 грн.
На вимогу суду позивачем не подано свідоцтво адвоката, яким були надані позивачу юридичні послуги. За викладених обставин заявлена відповідачем вартість юридичних послуг не може бути віднесена до судових витрат і стягненню не підлягає.
У відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»- 50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000, п/р 26008150593008 в ЗАТ КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромтекстиль»- 49066, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців,20, кв. 57, код ЄДРПОУ 338807814, р/р 26002050804570 КБ «ПриватБанк», МФО 305299 заборгованості -60847,44 грн. (шістдесят тисяч вісімсот сорок сім 44 коп.), інфляційних збитків -304,24 грн. (триста чотири грн. 24 коп.), витрат по сплаті держмита -611,51 грн. (шістсот одинадцять грн. 51 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -274,02 грн. (двісті сімдесят чотири грн. 02 коп.).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 09.09.09 року
З оригіналом згідно
Пом. судді О.А.Лисінська