ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34
Справа № 13/154
02.09.09
За позовом Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс"
до Київського квартирно-експлуатаційного управління
третя особа Військова частина А 3796
про стягнення 822 407,79 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
від позивача -Калюжна К.П. дов. № 207 від 28.07.09
від відповідача -не з'явились,
від третьої особи -не з'явились
09.07.09 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості 822 407,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані не виконанням договору №17-17/08 в частині оплати поставленої теплової енергії.
15.07.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/154, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 30.07.09.
30.07.09 у зв'язку з частковим виконанням вимог ухвали, а саме не поданням з вини відповідача звірки розрахунків розгляд справи відкладений до 02.09.09 в порядку ст.77 ГПК України.
В судове засідання відповідач свого повноважного представника не направив, витребуваних документів не подав, поважних причин неявки і не виконання вимог ухвали не повідомив чим виявив неповагу до господарського суду.
Третя особа також свого повноважного представника не направила.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю і з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просив позов задовольнити повністю. Крім того, представник позивача зазначив, що інших спорів між сторонами по виконанню договору не має.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача ознайомлено з їх правами та обов'язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз'яснені вимоги ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Між сторонами у справі та третьою особою 03.11.08 укладений договір №17-17/08 відповідно до умов якого позивач постачає третій особі теплову енергію в потрібних її обсягах, а відповідач оплачує одержану теплову енергії за встановленими тарифами (цінами) в терміні встановлені договором (п.1.1).
Сторони погодили необхідну кількість теплової енергії в обсязі орієнтовно 4,5 Гкал/год.
Згідно до п.6.1 договору облік споживання енергії проводиться за приладами обліку або, як виняток(п.6.2), розрахунковим способом відповідно до КТМ 204,244-94 України.
Розрахунки здійснюються щомісячно (п.7.5) до 20 числа поточного місяця за минулий безготівково у грошовій формі при умові планової вартості 1Гкал у розмірі 410,76грн.(п.7.4) яка може змінюватись.
Відповідно до п.7.6 договору оплату за теплову енергію відповідач може проводити у формі попередньої оплати з подальшим корегуванням при підписанні Акту звірок.
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Поясненнями позивача, наданими ним актами наданих послуг за листопад, грудень 2008 року, січень - квітень 2009 року складеними відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вищевказаного періоду теплової енергії вартістю 727596,78 грн. та наявності у нього заборгованості на час подання позову у цій сумі.
Господарський суд встановив, що акти підписані позивачем як постачальником теплової енергії та третьою особою як споживачем, однак не підписані відповідачем як платником за договором.
Враховуючи вимоги щодо обов'язкового оформлення первинної бухгалтерської документації господарський суд бере їх до уваги як належні докази постачання теплової енергії в необхідних споживачу обсягах.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив теплову енергію, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за зазначеним договором у спірний період з оплати одержаної і спожитої третьою особою теплової енергії.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на час пред'явлення позову 09.07.09 та розгляду справи 02.09.09 відповідач допустив прострочення оплати поставленої теплової енергії з урахуванням положень п.7.5 договору за актами наданих послуг: за листопад 2008 року, на 7,5 місяців, за грудень 2008 на 6,5 місяців, за січень 09 року на 5,5 місяців, за лютий 09 на 4,5 місяці, за березень 09 на 3,5 місяці і за квітень 2009 року на 2,5 місяці.
Станом на час розгляду справи 02.09.09 відповідач доказів погашення заборгованості не подав, іншого її розміру не повідомив, доводів позивача не спростував.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Норма ч. 2.ст.625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням індексу інфляції 29854,43 грн. та трьох процентів річних 8429,08 грн.
Порядок проведення розрахунку заборгованості з урахуванням індексу інфляції затверджено листом Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".
Розрахунок сум боргу з урахуванням індексу інфляції виконується множенням суми боргу станом на час його виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.
Сукупний індекс розраховується за формулою: ІІс=(ІІ1/100)*(ІІ2/100)*…(ІІN/100), де ІІ1 -індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІ2 ІІN -індекс інфляції за другий і наступні місяці прострочення. На виконання рекомендацій вважається, що сума внесена за період з 01-по 15 число відповідного місяця індексується за період з врахуванням цього місяця, а у разі розрахунку з 16 по 31 число, тоді розрахунок починається з наступного.
За таких обставин розрахунок позивача корегується у сумі 7161,91 грн. + 5627,17 грн. + 11065,81 грн. + 3741,52 грн. + 3755,34грн.+450,29 грн. всього 31802,04 грн.
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в частині заявлених позивачем 29854,43 грн.
Три відсотки річних відповідно складають за розрахунком господарського суду 1382,64 грн. + 1437,98 грн. + 2315,14 грн. + 1377,70 грн. + 1382,79 грн. + 171,59 грн. всього 8067,84 грн. і підлягають стягненню.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу та положень договору, підлягають стягненню штрафні санкції у виді пені. Відповідно до п.8.3.1. договору відповідач повинен у разі прострочення грошового зобов'язання сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Користуючись правом наданим господарському суду п.3 ст.83 ГПК України вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, об'єктивно оцінюючи, що даний випадок як свідчать матеріали справи є винятковим у правовідносинах, що виникли між сторонами, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання, складної економічної ситуації в державі в цілому вважає за можливе зменшити розмір пені до 1 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок неправильних його дій та пропорційно задоволеним вимогам в частині основного боргу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (юридична адреса 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи,38,, поштова адреса 03186, м. Київ, вул. Авіатора Антонова,2/32, корпус 97 код ЄДРПОУ 22991617, р/р 35217001000303 в ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" (юридична адреса: 08292, м.Буча, Київської області, вул. Кірова,144, поштова адреса 08200, м. Ірпінь, Київської обл..вул Жовтнева,11 код ЄДРПОУ 19408548 р/р 26004400021121 в Бучанському відділенні КОФ АКБ УСБ МФО 321013) основний борг 727596, (сімсот двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто шість), 78 грн., інфляційна складова боргу 29854(двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири),43 грн., три проценти річних 8067(вісім тисяч шістдесят чотири),84, пеню 1 (одна),00 грн., сто шістдесят п'ять) грн. 96 коп. витрат по оплаті державного мита 7655 (сім тисяч шістьсот п'ятдесят п'ять),19 грн. та 293 (двісті дев'яносто три),21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя І.Д. Курдельчук