"27" серпня 2009 р. Справа № 17/221/09
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
з участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/221/09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1,
До Фермерського господарства “Маяк” Кухарука Олександра Анатолійовича, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 6-А,
про: стягнення заборгованості за договором купівлі -продажу № 190 -СЧО від
15.04.2008 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера” звернулося до господарського суду з позовом до фермерського господарства “Маяк” Кухарука Олександра Анатолійовича про стягнення заборгованості за договором купівлі -продажу № 190 -СЧО від 15.04.2008 року.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:
15 квітня 2008 року між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №190-СЧО, відповідно до умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар, згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору, насіннєвого матеріалу на суму - 119 988 грн. Товар отримано відповідачем на підставі видаткової накладної № 1704327 від 17.04.08р. та довіреності ЯОП № 563036 (а.с.13,14).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що відповідач повинен до дати передачі товару перерахувати на поточний рахунок позивача суму попередньої оплати у розмірі 20% від суми вартості всього товару по Специфікації.
Відповідно до п. 4.2. Договору, на залишок заборгованості позивач надає відповідачу товарний кредит з наступним графіком його сплати:
· 30% від суми вартості всього товару по Специфікації відповідач має сплатити до 25 серпня 2008 року;
· Решту 50% від суми вартості всього товару по Специфікації відповідач має сплатити до 25 жовтня 2008 року.
Відповідач частково здійснив розрахунок за поставлений товар в сумі 83 991грн.16 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 16, 17,).Таким чином основна сума заборгованості складає 36996 грн. 40 коп.
Пунктом 4.5. Договору сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання Специфікації до Договору, покупець зобов'язаний сплатити позивачу проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСИ, де АІ - офіційний курс долара на дату платежу; А0 - офіційний курс долара США на дату підписання Специфікації до Договору, СП-сума поточного платежу; ПСП- проіндексована сума платежу.
Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частиною 2 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом».
Частиною 2 статті 524 Цивільного Кодексу України предбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Специфікація підписана в рамках договору купівлі-продажу №190-СЧО від 15.04.08р. передбачають асортимент, кількість, а також вартість товару, як у іноземній валюті (Долар США) так і у грошовій одиниці України - гривні (по курсу на дату підписання Специфікації до Договору) (а.с. 12).
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових обов'язань»«Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін»
Відповідно до п.7.1. Договору, якщо відповідач порушив терміни оплати вартості товару, він сплачує позивачу штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно доплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.
Згідно умов Договору позивачем нараховано пеню за період з 26.08.2008р. по 09.12.2008р., яка складає 2 502 грн. 04 коп., за період з 26.10.2008р. по 23.04.2009р. яка складає 956 грн. 88коп.
Відповідно до ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти згідно із 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати».
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином, порушені умови сплати передбачені п.4.2. Договору передбачають відповідальність та тягнуть за собою зміну процентної ставки за користування товарним кредитом.
Крім того, передбачені п.7.2 Договору проценти не є штрафом та пенею, тобто не є неустойкою, а є процентами за користування товарним кредитом встановлені ч.5 ст. 694 ЦК України та п.7.2. Договору та стягуються незалежно від наявності вини відповідача. Зазначені проценти по своїй правовій природі являються боргом, а отже зменшення їх розміру є неможливим.
Згідно умов оплати, нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється: в період з 26.08.2008р. по 09.12.2008р., становить 4 181 грн. 50 коп., з 26.10.2008р. по 02.07.2009р. становить 1086грн. 86 коп.
Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував. За таких обставин відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.
Відповідно до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера” задовільнити повністю.
2. Стягнути з фермерського господарства “Маяк” Кухарука Олександра Анатолійовича, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Заводська, 6-А (код ЄДРПОУ 23040999) заборгованість у розмірі 35996 грн. 40 коп., індексу інфляції у розмірі 46362 грн. 89 коп., пеню у розмірі 7458 грн. 92 коп., відсотки за користування кредитом у розмірі 15226 грн. 96 коп., державне мито у розмірі 1050 грн. 45 коп. та 315 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 (код 31320991).
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу Україн
Суддя