"29" липня 2009 р.
Справа № 31/89-09-3430
Позивач: Будівельно -конструкторська фірма „Будінтех” у вигляді ТОВ
Відповідач: Виконавчий комітет Одеської міської Ради
Третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Одеської міської Ради
про визнання недійсним договору
Суддя господарського суду
Одеської області Лєсогоров В.М.
В засіданні приймали участь представники:
від позивача: Казарновський О.Л.
від відповідача: Кіхтенко О.С.
від 3-ї особи: Воловецька О.В.
Суть спору: про визнання договору від 18.09.2006 року № 272/кс недійсним.
З відзиву на позов від 29.07.2009 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві. Зокрема відповідач вказує на наявність в нього повноважень надавати земельні ділянки під забудову.
Представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача позов не визнав.
Представник 3-ї особи з позовом не згодна
Матеріалами справи встановлено:
18.09.2006 року за № 272/кс позивач і відповідач уклали договір, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу право забудови земельної ділянки (тобто земельну ділянку під забудову) орієнтованою площею 5,8084 га., за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 1, для здійснення будівництва жилого комплексу…
15.03.2007 року сторони уклали додаткову угоду до вказаного договору, якою виклали п. 3.2 договору в інший редакції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 4 ЦК України - основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.
Відповідно до ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України -недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. 236 ЦК України - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 413 ЦК України - власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Відповідно до ст. 12 ЗК України - до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 83 ЗК України - землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про основи містобудування»- до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на їх території належить: визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб…
Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»- до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо … надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад…
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.
З вказаних вище законодавчих актів убачається, що лише Одеська міська Рада яка є власником земель комунальної власності м. Одеси, має право розпоряджатися землями м. Одеси і зокрема надавати їх у користування під забудову на підставі договору. Відповідач у правовідносинах надання земель у користування під забудову має повноваження лише щодо підготовки і внесення на розгляд Одеської міської Ради пропозицій щодо надання під забудову земель, що перебувають у власності територіальної громади м. Одеси.
В порушення вказаних вище законодавчих актів відповідач уклав з позивачем договір від 18.09.2006 року за № 272/кс щодо надання позивачу земельної ділянки під забудову у м. Одеса.
Оскільки договір від 18.09.2006 року за № 272/кс укладений з порушенням вказаних вище законодавчих актів, це означає, що він підлягає визнанню недійсним, що зумовлює задоволення позову.
Суд відхиляє правові позиції відповідача, в звґязку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.
Зокрема суд відхиляє правову позицію відповідача про те, що відповідач має повноваження надавати земельні ділянки під забудову, оскільки ст. 413 ЦК України (який є основним актом цивільного законодавства України) надає право надавати земельні ділянки у користування під забудову лише власникам земельних ділянок. Відповідач не є власником земель комунальної власності м. Одеси. В свою чергу ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлює виключну компетенцію міської ради вирішувати відповідно до закону (зокрема відповідно до ст. 413 ЦК України) питання регулювання земельних відносин.
Слід розґяснити відповідачу, що оскільки ЦК України є основним актом цивільного законодавства України, і встановлює, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України, це означає, що ЦК України зокрема в частині положень ст. 413, підлягає застосуванню у всіх випадках коли інші законодавчі акти регулюють питання надання земель у користування під забудову інакше ніж ЦК України.
Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача в звґязку з задоволенням позову.
Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
Позов задовольнити.
Договір від 18.09.2006 року № 272/кс укладений між Будівельно - конструкторська фірма „Будінтех” у вигляді ТОВ та Виконавчий комітет Одеської міської Ради - визнати недійсним.
Стягнути з Виконавчий комітет Одеської міської Ради код 04056919 (м. Одеса, Думська площа, 1) на користь Будівельно -конструкторська фірма „Будінтех” у вигляді ТОВ код 30259942 (Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56) -85 грн. по держмиту, 315 грн. за ІТЗ судового процесу.
Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 31.07.2009 року.
Рішення набуває законної сили з 11.08.2009 р.
Суддя