25.09.09
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 67-28-47
Іменем України
22 вересня 2009р. справа №14/114
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” вул.Мечникова,16а, м. Київ, в особі Чернігівської філії ВАТ НАК „Украгролізинг”, вул.Боженка,106, оф.10, м. Чернігів, 14005
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГСП „Подищанське”,
с.Подище, вул. Шкільна, 19, Прилуцький р-н, 17583
Про стягнення 279805грн. 44коп.
Суддя Книш Н.Ю.
Від позивача: Таран Ю.М. радник з питань безпеки, довіреність №14/20-203-09 від 14.01.09р.
Від відповідача: не з'явився
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 259998,96грн. по сплаті лізингових платежів відповідно до договору №25-07-380сфл від 21.06.07р., 11345,48грн. пені за період з 07.12.08р. по 01.05.09р., 7042,83грн. інфляції за період з 06.12.08р. по 01.04.09р., 1418,17грн. три проценти річних за період з 07.12.08р. по 01.05.09р.
Позивачем в судовому засіданні 28.07.09р. надано лист від 28.07.09р., в якому зазначено, що період заборгованості зі сплати лізингових платежів починається з 06.12.08р., та подано акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.05.09р.
Відповідачем в судовому засіданні 28.07.09р. надано відзив на позов №27/07 від 27.07.09р., в якому позов не визнав, зазначив, що акт звірки розрахунків станом на 01.04.09р. до договору фінансового лізингу №25-07-380 сфл від 21.06.07р. дійсно був підписаний двома сторонами, але пізніше було виявлено, що даний акт складений не вірно, так як не повністю вказані платежі, зокрема не вказані платіжні доручення №173 від 29.10.07р., №174 від 29.10.07р., №154 від 26.08.07р. та просив суд зобов'язати позивача надати правильний акт звірки розрахунків та докази сплати відповідачем сум за зобов'язаннями щодо договору фінансового лізингу №25-07-380 сфл від 21.06.07р.
Згідно ухвали від 28.07.09р. суд не задовольнив клопотання відповідача про зобов'язання позивача надати платіжні документи щодо сплати відповідачем сум за зобов'язаннями по договору фінансового лізингу, оскільки відповідно до ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування проведених відповідачем платежів покладається на самого відповідача. Окрім того, приймаючи до уваги, що відповідач вважає, що акт звірки розрахунків був складений позивачем не вірно, не були враховані платежі по договору фінансового лізингу від 21.06.07р., суд зобов'язав сторони провести звірку розрахунків по предмету спору, ініціативу проведення звірки розрахунків поклав на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 22.09.09р. надав двосторонній акт звірки розрахунків по договору фінансового лізингу від 21.06.07р. за №25-07-380сфл станом на 01.05.09р., який одержав від відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву, в якій просив направляти кореспонденцію за адресою м. Чернігів, вул.Боженка,106, оф.10, яка прийнята судом, оскільки не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки ухвала про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача вказану в позовній заяві, про що свідчить поштове повідомлення №1352828. Однак, відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не подав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив:
21 червня 2007 року між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) був укладений договір фінансового лізингу № 25-07-380 сфл.
Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до умов договору фінансового лізингу, укладеного між сторонами по справі, лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу”, що є специфікацією предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.
Факт передачі майна відповідачу підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки:
№7 від 06.09.07р., за якими передано станок для дорощування в розібраному стані в комплекті СДП (480х445,34) вартістю 213763,20грн., станок для опоросу в розібраному стані в комплекті СДО (36х6342,28) вартістю 228332,08грн., а всього загальною вартістю 442085,28грн.;
№8 від 06.09.07р., за яким передано станок для відгодівлі в розібраному стані в комплекті СДВ (720х361,64) вартістю 260380,80грн., станок для маток індивідуальний в розібраному стані в комплекті СДФС (64х1814,33) вартістю 116117,12грн., станок для маток груповий в розібраному стані в комплекті СДСГ (288х897) вартістю 258336,00грн., а всього загальною вартістю 634833,92грн.;
№9 від 30.10.07р., за яким передано станок для відгодівлі в розібраному стані в комплекті СДВ (960х361,64грн.) вартістю 347174,40грн., станок для маток індивідуальний в розібраному стані в комплекті СДФС (84х1814,33) вартістю 152403,72грн., станок для маток груповий в розібраному стані в комплекті СДСГ (400х897) вартістю 358800грн., станок для дорощування в розібраному стані в комплекті СДП (640х445,34) вартістю 285017,60грн., станок для опоросу в розібраному стані в комплекті СДО (48х6342,28) вартістю 304429,44грн., а всього на загальну суму 1447825,16грн.
Дані акти підписані представниками постачальника, лізингодавця та лізингоодержувача, і скріплені їх печатками.
У відповідності до п.3.5.3 та 4.1 договору фінансового лізингу відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати лізингові платежі згідно графіком. Так, згідно п.4.1. договору з моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене та у відповідності до умов договору фінансового лізингу від 21.06.07р., суд доходить до висновку, що перший платіж відповідач зобов'язаний був провести на користь позивача за отриману у лізинг техніку по актам №7 та №8 від 06.09.07р. у строк -06.12.07р., по акту №9 від 30.10.07р. у строк -30.01.08р., а подальші платежі через кожні три місяці.
Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються в додатках до договору “Графік сплати лізингових платежів” ( п.4.2 договору).
Як вбачається із матеріалів справи, сторонами були підписані та скріплені їх печатками графіки сплати лізингових платежів (додатки № 2,4,6,8,10,12,14,16,18,20 до договору), в яких визначені дати сплати лізингових платежів та їх суми .
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За час користування предметами лізингу відповідач у відповідності до графіка сплати лізингових платежів (додатки № 2,4,6,8,10,12,14,16,18,20 до договору), зобов'язався сплатити лізингові платежі за період з 06.12.07р. по 01.05.09р. у розмірі 840976,60грн.
Відповідачем в акті звірки поданому представником позивача в судовому засіданні 22.09.09р. в колонці «відсотки, що сплач. за зал.кошти»вказано розмір відсотків - 13616,32грн., фактично сума відсотків становить 13616,31грн., що відповідає сумі 4 чергового платежу згідно додатків №2,4,6,8,10 лізингових платежів в частині відсотків (винагорода).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається із поданих позивачем картки рахунку 37.7.6 по розрахункам з відповідачем по відшкодуванню частини вартості техніки за період 01.01.07р.-16.07.09р., картки рахунку 37.10 по розрахункам з відповідачем по винагороді по графіку за період 01.01.07р.-16.07.09р., банківських виписок за 06.10.08р., за 30.10.08р. (а.с.43-56), відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості по сплаті лізингових платежів, і станом на 01.05.09 року було сплачено кошти на загальну суму -580977,64грн.
З огляду на викладене сума заборгованості станом на 01.05.09 року по сплаті лізингових платежів відповідача перед позивачем склала - 259998,96грн, що підтверджується матеріалами справи, двостороннім актом звірки розрахунків станом на 01.05.09р., який поданий представником позивача в судовому засіданні 28.07.09р. (а.с.68-69) до матеріалів справи, та не спростовується відповідачем.
Відповідач на день розгляду справи в суді відповідно до приписів ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів сплати лізингових платежів в повній сумі, а також у сумі 580977,54грн., яка вказана ним в акті звірки поданому представником позивача в судовому засіданні 22.09.09р.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 259998грн.96коп. заборгованості по лізингових платежах станом на 01.05.09р. є обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи та поданими сторонами двосторонніми актами звірки розрахунків по договору фінансового лізингу №25-07-380сфл від 21.06.07р.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбачено сторонами у договорі.
У пункті 7.1 договору встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів, лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Позивачем нарахована відповідачу пеня за прострочку внесення лізингових платежів в сумі 11345,48грн. за періоди з 07.12.08р. по 01.05.09р.
Дослідивши поданий розрахунок пені, суд доходить висновку, що позивачем при нарахування пені допущені арифметичні помилки, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 11342,96грн. В решті стягнення пені відмовити.
Позивач просить стягнути з відповідача 7042,83грн. інфляції за період з 06.12.08р. по 01.04.09р., 1418,17грн. три проценти річних за період з 07.12.08р. по 01.05.09р.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати лізингових платежів, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повній сумі -7042,83грн. за період грудень 2008р. -березень 2009р. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 1417,86грн. за період з 07.12.08р. по 01.05.09р. В решті стягнення 3% річних відмовити у зв'язку з допущеною позивачем арифметичною помилкою.
Оскільки, відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів не виконав в повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 259998,96грн., в частині стягнення інфляції в сумі 7042,83 грн., в частині стягнення 3% річних на суму 1417,86грн., в частині стягнення пені в сумі 11342,96грн. В решті позову відмовити.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 2798,03грн. та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 525, 526, 610, 625, 627, 806 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГСП „Подищанське” (с.Подище, вул. Шкільна, 19, Прилуцький р-н., р/р 26002959081820 в ЧФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 353014, код 33660209) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” (вул.Мечникова,16а, м. Київ, р/р 260068782 м. Чернігів ОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 353348 код 30401456) 259998грн.96коп. боргу, 11342грн.96коп. пені, 7042грн.83коп. інфляційних витрат, 1417грн.86коп. три проценти річних, 2798грн.03коп. державного мита та 312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Н.Ю.Книш
Рішення підписано 25.09.09р.
Суддя Н.Ю.Книш