79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.08.09 Справа № 31/99
Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи
за позовом:
Приватне підприємство фірма «Ураган», м. Львів
до відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд», м. Новий Розділ Львівської області
про:
стягнення 21431,86 грн.
Суддя: Артимович В.М.
Артимович В.М.
При секретарі: Митник М.Б.
Залицайло М.С.
Представники
від позивача:
не з'явився;
від відповідача:
не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства фірми «Ураган», м. Львів, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд», м. Новий Розділ Львівської області, надалі - відповідач, про стягнення 21431,86 грн., в тому числі
Ухвалою суду від 13.07.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 29.07.2009 р.
В судове засідання 29.07.2009 р. представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали. Для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справ розгляд справи судом відкладено на 14.08.2009 р.
В судове засідання 14.08.2009 р. представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконали.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:
Позивачем було відпущено відповідачеві металопродукцію на загальну суму 49934,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладним: № УР-0004433 від 31.07.2008 р., № УР-004432 від 31.07.2008 р., № УР-0005682 від 29.08.2008 р., № УР-0006496 від 30.09.2008 р., № УР-0006499 від 30.09.2008 р.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання виконав частково, провівши оплату на загальну суму 30269,89 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 19664,61 грн.
Судом встановлено, що 13.02.2009 р. позивач направив відповідачеві лист-вимогу № 4,92/02-02 про погашення заборгованості, на яку 18.02.2009 р. отримав факсограму відповідача, в якій відповідач гарантував погасити борг протягом місяця. Проте, станом на 08.07.2009 р. відповідач не виконав своїх зобов'язань і борг не погасив.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 19664,61 грн. є підставними та підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з цього, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 22,30 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 959,63 грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачем надано достатньо об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Виходячи з того, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла з вини відповідача, судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. У відповідності до норми ст. 47 ГПК України у зв'язку зі сплатою позивачем мита в більшому розмірі, ніж встановлено Декретом КМ України «Про державне мито», після набрання рішенням законної сили позивачеві слід видати довідку на повернення з державного бюджету державного мита в сумі 93,54 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Розділспецбуд»(81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Промислова, 3; код ЄДРПОУ 01272410) на користь Приватного підприємства фірми «Ураган»(79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98; код ЄДРПОУ 23947676) 19664,61 грн. основного боргу, 959,63 грн. інфляційних нарахувань, 22,30 грн. трьох відсотків річних, 206,46 грн. сплаченого державного мита та 315,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили позивачеві видати довідку на повернення з державного бюджету помилково сплаченого державного мита в сумі 93,54 грн.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя