ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/328
20.08.09
За позовом Закритого акціонерного товариства "Кордон авіа Сервіс"
до Управління освіти Дарницької районної державної
адміністрації міста Києва
про стягнення 144 267,05 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача адвокат - Краковний І.В.(дов. №1 від 20.08.09)
Від відповідача представник - Дзядзьо О.М. (дов. № 1971 від 11.09.08)
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 137 840,60 грн., що становить заборгованість за договором № 38 від 15.04.2008р. та 1 935,96 грн. збитків від інфляції, 917,67 грн. трьох відсотків річних, 3 572,82 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 16.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/328, розгляд справи призначений на 20.08.2009р.
У судове засідання, призначене на 20.08.2009р. з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати додаткові докази. Однак які додаткові докази представник відповідач збирався надати суду не вказав.
Крім того, у відповідача було достатньо часу скористатися наданими йому правами та надати відзив на позовну заяву та витребувані судом документи.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд -
15.04.2008р. між Управлінням освіти Дарницького району м.Києва -«замовник»та ЗАТ «Кордон Авіа Сервіс»- «підрядник»був укладений договір № 38, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»прийняв на себе виконання капітального ремонту вікон шкіл-дитячих садків та дошкільних навчальних закладів (ЛОТ № 2).
Орієнтовна вартість договору становить 350 000,00 грн., в т.ч. ПДВ (п.3.3 договору).
Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що розрахунки «замовника»з «підрядником»виконуються згідно актів виконаних робіт з урахуванням, що кошти надходять нерівномірно, але не пізніше 31.12.2008р.
Кінцевий розрахунок за виконані роботи між сторонами проводиться по факту виконаних робіт, згідно затвердженого кошторису, на основі акту виконаних робіт, підписаного «замовником»і завіреного печатками (п.3.5 договору).
Позивач виконав власні зобов'язання належним чином, що підтверджується складеними, підписаними та скріпленими печатками актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за липень 2008р. на суму 9 003,60 грн., № 1 за липень 2008р. на суму 44 418,00 грн., № 1 за липень 2008р. на суму 51 578,40 грн., № 1 за липень 2008р. на суму 32 684,40 грн., № 1 за серпень 2008р. на суму 46 626,00 грн., № 2 за серпень 2008р. на суму 3 997,20 грн., № 2 за серпень 2008р. на суму 5 150,40 грн., № 1 за серпень 2008р. на суму 2 150,40 грн., № 2 за серпень 2008р. на суму 74 018,40 грн., № 1 за серпень 2008р. на суму 30 052,80 грн., № 1 за серпень 2008р. на суму 50 316,00 грн., на загальну суму 349 995,60 грн. (копії в матеріалах справи).
Пунктом 3.8. договору передбачено, що «замовник»вправі затримати кінцевий розрахунок за роботи, які виконані з недоробками та дефектами, що виявлені при прийманні робіт, до моменту їх усунення.
Даним пунктом договору також передбачено, що у випадку відсутності фінансування «замовник»може затримати оплату, однак не більше ніж на 5 календарних днів.
Вищевказані акти приймання виконаних підрядних робіт свідчать про належне виконання позивачем власних зобов'язань та прийняття їх відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Відповідач власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 212 155,30 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення мітяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Позивач направив відповідачу претензію з вимогою негайно перерахувати на рахунок позивача заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 137 840,30 грн. Однак, відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.
Станом на день розгляду справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків у повному обсязі суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 137 840,30 грн.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 137 840,30 грн. основного боргу за договором № 38 від 15.04.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 935,96 грн. збитків від інфляції, 917,67 грн. трьох відсотків річних, 3 572,82 грн. пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 38 від 15.04.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 917,67 грн. та збитків від інфляції в розмірі 1 935,96 грн., зазначених позивачем в розрахунку та перевіривши розрахунок суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з 06.04.2009р. по 25.06.2009р. в сумі 917,67 правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з 05.04.2009р. по 31.05.2009р. підлягає задоволенню частково в сумі 1 929,76 грн. В іншій частині слід відмовити.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Позивач в обгрунтування вимоги про стягнення з відповідача пені, посилається на п.7.3 договору, однак вказаним пунктом передбачена відповідальність підрядника (позивача), а не замовника (відповідача).
З огляду на викладене, та враховуючи те, що нормами спірного договору правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені не вчинений у письмові формі, тому у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 572,82 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 137 840,30 грн. основного боргу, 1 929,76 грн. збитків від інфляції, 917,67 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 140 687,73 грн. В іншій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління освіти Дарницької районної державної адміністрації міста Києва (02091, м.Київ, вул. Харківське шосе, 168-К; код 26078028) на користь Закритого акціонерного товариства "Кордон авіа Сервіс" (02131, м.Київ, вул. Харківське шосе, 201/203; код 32070105) 137 840 (сто тридцять сім тисяч вісімсот сорок) грн. 30 коп. основного боргу, 1 929 (одна тисяча дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 76 коп. збитків від інфляції, 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 67 коп. трьох відсотків річних, 1 406 (одну тисячу чотириста шість) грн. 88 коп. державного мита, 307 (триста сім) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя
В.С. Катрич
Дата підписання: 31.08.2009р.