Іменем України
"07" вересня 2009 р.
справа № 5020-12/119
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»
до Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»
про визнання неправомірними дій відповідача по збільшенню вартості витрат по сумісному використанню водопровідних та каналізаційних мереж за договором та відмову в його виконанні,
Суддя Харченко І.А.,
За участю представників
Від позивача -Жукова Є.Ю., довіреність №27 від 25.03.2009;
Від відповідача -Анікеєва І.А., довіреність №01/803 від 03.03.2009, провідної юрисконсульт юридичного сектору;
Суть спору:
08.07.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»про визнання неправомірними дій відповідача по збільшенню вартості витрат по сумісному використанню водопровідних та каналізаційних мереж за договором та відмову в його виконанні.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.07.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-12/119, призначено розгляд справи. У порядку досудової підготовки справи до розгляду вирішено питання про вжиття заходів до забезпечення позову та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання заборони відповідачу на припинення надання послуг позивачу по сумісному використанню водопровідних та каналізаційних мереж.
Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав у відзиві на позов, пояснив, що в діях порту відсутні порушення умов та зобов'язань по договору №131 від 05.01.2009, крім того вважає, що вимоги позивача не відповідають пункту 3 статті 16 Цивільного кодексу України (арк.с. 25-27).
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд,
встановив:
05.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»(надалі позивач) та Державним підприємством «Севастопольський морський рибний порт»(надалі відповідач) укладено договір №131 про загальне використання водопровідних та каналізаційних мереж, відповідно до умов якого Власник мереж - відповідач у цій справі -зобов'язався забезпечити передачу води, передачу стічних вод від мереж ДКП «Севміськводоканал» через свої водопровідні та каналізаційні мережі, а Користувач -позивач у цій справі -зобов'язався своєчасно платити за одержані послуги, використання водопровідних та каналізаційних мереж Власника (арк.с.9-12).
Як зазначає позивач, відповідачем у односторонньому порядку шляхом виставлення рахунку були внесені зміни до договору №131 від 05.01.2009 в частині збільшення вартості за користування його водопровідними та каналізаційними мережами, а в зв'язку з незгодою позивача з такими змінами відповідачем було припинено надання послуг по передачі вод та стічних вод, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий» до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт»про визнання неправомірними дій по збільшенню вартості витрат по сумісному використанню водопровідних та каналізаційних мереж за договором та відмову в його виконанні.
Підставою позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»є статті 189, 190 Господарського кодексу України та статті 525, 651 Цивільного кодексу України відповідно до яких ціна є істотною умовою господарського договору. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Верховним Судом України у постанові від 13.07.2004 зі справи № 10/732 викладено правову позицію, згідно з якою “суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду”.
Оскільки предмет позову не відповідає встановленим законом способу захисту прав та інтересів позивача, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, статтями 20 Господарського кодексу України, статтями 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено та підписано
у порядку ст. 84 ГПК України
14.09.2009.
Розсилка:
1. ТОВ «Рибоконсервний комбінат «Новий»
(99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 55)
2. ДП «Севастопольський морський рибний порт»
(99014, м. Севастополь, вул. Рибаків, 5)