ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/393
31.08.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС»
до
Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
про
стягнення 1 337 327, 63 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
Чесноков К.О. -представник за довіреністю від 28.08.2009 року;
Від відповідача:
Глоба К.В. -представник за довіреністю від 11.08.2009 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»про стягнення заборгованості у розмірі 1 223 231, 94 грн., пені у сумі 76 410, 10 грн., 3% річних у сумі 9 551, 26 грн. та збитків від інфляції у розмірі 28 134, 33 грн. за договором поставки № ПД./НХ-082411/НЮ від 15.08.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 31.08.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 31.08.2009 року подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої нарахував штрафні санкції станом на 31.08.2009 року та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 223 231, 94 грн., пеню у розмірі 141 160, 97 грн., 3% річних у сумі 19 001, 99 грн. та збитки від інфляції у сумі 47 706, 05 грн.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання 31.08.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та визнав позовні у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
У липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС»стало переможцем відкритих торгів на закупівлю запасних частин для пасажирських вагонів, що проводилися Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця».
По результатам торгів 15.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС»(надалі - постачальник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця»(надалі - покупець) було укладено договір поставки № ПД./НХ-082411/НЮ (надалі - договір) за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю певну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар.
Відповідно до п. 6.4 Договору загальна сума поставки складає 1 223 231, 94 грн.
На виконання умов договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 1 223 231, 94 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000244 від 17.12.2008 року на суму 1 223 231, 94 грн. та актом прийому-передачі товару від 17.12.2008 року, підписаними сторонами та скріпленими печатками.
Товар був отриманий уповноваженим представником відповідача Космінським В.М. на підставі довіреності серія НБП № 439154 від 17.12.2008 року.
Згідно із п. 7.2 Договору покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 45 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.
Оскільки, акт прийому-передачі товару був підписаний сторонами 17.12.2008 року, тому відповідач повинен був оплатити за поставлений товар у строк до 18.02.2009 року включно.
Відповідач за поставлений товар оплати не здійснив, тому станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем наявний борг у сумі 1 223 231, 94 грн.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання з'явився, визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті визнаний відповідачем.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимоги позивача відповідачем визнані, належних доказів, які б підтверджували повну оплату відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 1 223 231, 94 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 19 001, 99 грн. та збитки від інфляції у розмірі 47 706, 05 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних:
1 223 231, 94 грн. (заборгованість) * 3% * 189 (з 24.02.2009 року по 31.08.2009 року) / 365 = 19 001, 99 грн.
Таким чином, 3% річних становлять 19 001, 99 грн. та підлягають задоволенню.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Розмір збитків від інфляції становить:
1 223 231, 94 грн. (заборгованість) * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1% * 99,9% - 1 223 231, 94 грн. = 47 110, 01 грн.
Отже, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції становить 47 110, 01 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 141 160, 97 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пунктом 12.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розмір пені становить:
1 223 231, 94 грн. (заборгованість) * 24% * 111 (з 24.02.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 89 279, 18 грн.
1 223 231, 94 грн. (заборгованість) * 22% * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 42 762, 85 грн.
1 223 231, 94 грн. (заборгованість) * 20,5% * 13 (з 12.08.2009 року по 24.08.2009 року) / 365 = 8 931, 27грн.
Отже, за перерахунком суду загальна сума пені становить 140 973, 30 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське виробниче підприємство МДС»(49017, м. Дніпропетровськ, вул. Повітрофлотська, 2а; код ЄДРПОУ 32176292) заборгованість у розмірі 1 223 231 (один мільйон двісті двадцять три тисячі двісті тридцять одна) грн. 94 коп., пеню у сумі 140 973 (сто сорок тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 30 коп., 3% річних у сумі 19 001 (дев'ятнадцять тисяч одна) грн. 99 коп., збитки від інфляції у розмірі 47 110 (сорок сім тисяч сто десять) грн. 01 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 14 303 (чотирнадцять тисяч триста три) грн. 84 коп., та 314 (триста чотирнадцять) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
Суддя
Дідиченко М.А.
Дата підписання 09.09.2009 року