Запорізької області
31.08.09 Справа № 7/224/09
Суддя
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, м. Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева
Представники:
Від позивача: Тітова А.Є., дов. № 028/35 від 01.01.2009р.
Від відповідача: Пилипенко А.М., дов. № 01/429 від 01.07.2009
Заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 55 344 грн.30 коп., яка складається з 39 264грн. суми боргу, 14 213,57 грн. суми індексу інфляції та 1 866,73 грн. суми 3 % річних.
Ухвалою суду від 07.07.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 31.08.2009р.
У судовому засіданні, відкритому 31.08.2009р. позивач підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав заявлені позовні вимоги в повному об'ємі.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Судовий процес завершено оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Державне підприємство «Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів»повідомило Відкрите акціонерне товариство «Український графіт»про те, що воно перетворено з 09.12.2008 р. у Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит», а також про те, що ВАТ “Вуглецевий композит”, згідно статуту, є правонаступником всіх прав та зобов'язань попередньої юридичної особи - Державного підприємства “Завод вуглець - вуглецевих композиційних матеріалів”.
Між ВАТ «Укрграфіт»та ДП «Вуглецевий композит»було укладено договір № 804/79169/15 від15.08.2007р..
Відповідно до п.1.1 договору позивач бере на себе зобов'язання виконати наступні послуги: отримати два контейнери із графіта ГЄ габаритами ФбООх1500мм та зробити послугу з графітації контейнерів з вуглець -вуглецевими пластинами УКПМ-К, а відповідач прийняти та сплатити виконані роботи.
Вартість послуг з графітації одного контейнера з вуглець-вуглецевих пластин УКПМ-К складає 9816,00грн. 00 коп. разом з ПДВ.
Загальна суму договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 22.10.2007 р. складає 39 264,00 грн., разом з ПДВ.
Відповідачем отримано контейнери, що підтверджується довіреністю ЯНФ № 643537, наказ-рахунком № 3/709019 від 18.09.07р., рахунком № 709112 від 18.09.2007р., актом приймання-передачі від 17.09.2007р., що підписаний сторонами, а також довіреністю ЯОМ №263219, наказ-рахунком № 3/712026 від 10.12.2007р., рахунком № 712060 від 10.12.2007р., актом приймання-передачі від 10.12.2007р. (копії залучені у матеріали справи).
Відповідно до п. 3.3 договору відповідач сплачує позивачу вартість робіт протягом 15 днів з дня направлення акта здачі приймання виконаних робіт на підпис відповідачу.
Оскільки акт приймання - передачі за перші два контейнери був отриманий відповідачем та підписаний сторонами 17.09.2007р., то сплатити за виконані послуги відповідач мав 03.10.2007р. За наступні два контейнери акт приймання - передачі був отриманий відповідачем та підписаний сторонами 10.12.2007р., отже сплатити за виконані позивачем послуги відповідач мав 25.12.2007р.
Жоден із зазначених рахунків відповідачем до теперішнього часу не оплачений.
Таким чином, сума основного боргу складає 39 264 грн.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів сплати грошових коштів відповідач суду не надав.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №804/79169/15 від 15.08.2007 підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Позивач просить стягнути з відповідача 1 866,73 грн. 3% річних та 14 213,57 грн. збитків від інфляції (розрахунки долучено до матеріалів справи).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача про стягнення 1 866,73 грн. 3% річних та 14 213,57 грн. збитків від інфляції не суперечить вимогам закону, підлягає задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати, на підставі ст.ст. 44,49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-231 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит”, 69000 м. Запоріжжя, Північне шосе,31-А, МСП-982, (код ЄДРПОУ 24516317, р/р 226002976713329 в ЗФ ПУМБ м. Запоріжжя, МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український графіт”, 69600, м. Запоріжжя, Північне шосе,20 (код ЄДРПОУ 00196204, р/р 26008900301 в ВАТ “МетаБанк”, МФО 313582) 39 264 грн. основного боргу, 1 866,73грн. 3% річних, 14 213,57 грн. збитків від інфляції, 553,45 грн. державного мита та 315 грн. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева