"09" вересня 2009 р.
Справа № 22-25/38-09-1036
За позовом: Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінком Одеса";
про стягнення 101486,4 грн.
Суддя Торчинська Л.О.
Представники:
Від прокурора: Соломко О.Б. - за посвідченням №171 від 07.05.2001р.;
Від позивача Міністерства транспорту та зв'язку України: Кульшик К.В. - без належних повноважень;
Від позивача Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт": Кульшик К.В. - представник за довіреністю № 020/7-1077 від 30.12.2008р.;
Від відповідача: -не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Чорноморський транспортний прокурор звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі, якою є Міністерство транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінком Одеса" про стягнення 101486,4 грн.
Чорноморський транспортний прокурор уточнив позовні вимоги, згідно яких
просить суд стягнути з відповідача 112962,77 грн.
Представник прокурора в судове засідання з'явився, позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник позивачів в судове засідання з'явився, позовні вимоги прокурора підтримав.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, тому справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивачів, суд встановив:
14.12.2007р. між ДП «Одеський морський торговельний порт»та ТОВ "Марінком Одеса" на стадії виконання наказу господарського суду Одеської області від 12.09.07 р. по справі № 25/246-07-6382 укладена мирова угода № 1.
Згідно п. 1 Мирової угоди ТОВ "Марінком Одеса" - боржник визнав, що його заборгованість перед ДП «Одеський морський торговельний порт»- стягувач на момент укладення цієї угоди становить 211486,35 грн.
При цьому, у п.2 зазначеної Мирової угоди Одеський порт та Товариство визначили, що боржник зобов'язується погасити вказану заборгованість перед стягувачем до кінця 2008 року з моменту затвердження даної мирової угоди господарським судом в наступному порядку:
IV квартал 2007 року - 10 000 грн.
I квартал 2008 року - 50 000 грн.
II квартал 2008 року - 50 000 грн.
III квартал 2008 року - 50 000 грн.
IV квартал 2008 року - 51 486, 40 грн.
Мирова угода затверджена ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2008р.
Відповідно до п. 5 Мирової угоди у випадку неналежного виконання або невиконання ТОВ "Марінком Одеса" зобов'язань за даною мировою угодою, ДП «Одеський морський торговельний порт»має право звернутись за захистом порушених майнових прав і інтересів до господарського суду.
В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Марінком Одеса" своїх зобов'язань, передбачених Мировою угодою в частині повноти та своєчасності сплати боргу, заборгованість ТОВ "Марінком Одеса" перед ДП «ОМТП»станом на 25.09.08 р. складає 101486,40 грн.
Згідно з п. 3.9.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України" у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Статті 11, 202 Цивільного Кодексу України передбачають, що затверджена судом мирова угода за своєю правовою природою є правочином.
Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1 ГПК України право звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорю вальних прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно зі ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язанні вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При вказаних обставинах суд вважає що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінком Одеса" (65000 м. Одеса, провул. Маяковського, 4 , кв. 3, Код ЄДРПОУ 24770553, р/р 260029091 в АКБ «Одеса банк», МФО 328102) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна пл., 1, р/р № 26004124091 в ВАТ "МТБ" м. Одеси, МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125666, ІПН 011256615017) заборгованість за мировою угодою № 1 сумі 112962,77/сто дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві грн. 77 коп./
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінком Одеса" (65000 м. Одеса, провул. Маяковського, 4 , кв. 3, Код ЄДРПОУ 24770553, р/р 260029091 в АКБ «Одеса банк», МФО 328102)
- до Державного бюджету України витрати по держмиту в сумі 1129,63/тисячу сто двадцять дев'ять грн. 63 коп./ на р/р 31114095700008, код бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку 095, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460;
- на користь Державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/ гривень на р/р 31217259700008, код бюджетної класифікації № 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, символ звітності банку 259, одержувач ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460.
Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати в порядку ст. 116 ГПК.
Суддя