33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"05" серпня 2009 р. Справа № 19/109
за позовом Рівненський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Захід"
про розірвання договору та стягнення коштів в сумі 77 148 грн. 23 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : Вербицький В.Ф.
Від відповідача : не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України позивачу роз'яснені.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу № 13/11-08 від 13.11.2008 року та стягнення з відповідача коштів в сумі 77148,23 грн., з яких: 74901,20 грн. - основний борг, 2247,03 грн. - штраф. В обгрунтування вимог зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 13.11.2008 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 74901,20 грн. за товар, який мав бути поставлений останнім у встановлені договором строки. Однак відповідач товар не поставив та отримані кошти не повернув. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребовуваних судом документів не подав. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення кореспонденції адресату.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
13 листопада 2008 року між Рівненським центром професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Захід" було укладено договір купівлі-продажу № 13/11-08. Відповідно до предмету договору Продавець (відповідач у справі) зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставити Покупцеві (позивач у справі) товар, визначений у специфікаціях, яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти названий товар та оплатити його. Додатком до договору (специфікація № 1) визначені найменування товару, кількість та ціна. Загальна сума згідно специфікації та п. 3.2 договору складає 74901,20 грн.
На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 74901,20 грн., що стверджується платіжним дорученням № 1558 від 26.11.2008 року.
Згідно п. 2.2. договору продавець зобов'язаний поставити покупцеві товар по ціні і в кількості згідно підписаних специфікацій або накладних, які є невід'ємною частиною договору в термін до 28 листопада 2008 року.
Однак, в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не здійснив поставку товару.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 2 від 05.05.2009 року з вимогою повернути сплачені кошти в сумі 74901,20 грн. та сплатити штрафні санкції в сумі 2247,03 грн. за порушення строку передачі товару. Претензія отримана відповідачем 16.06.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції адресату, однак останній жодним чином на неї не відреагував, товар не поставив та кошти не повернув.
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення викладені в ст. 193 ГК України.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За умовами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив повну оплату товару згідно платіжного доручення № 1558 від 26.11.2008 року. Відповідно до п. 2.2. договору відповідач зобов'язаний був поставити товар до 28.11.2008 року. Таким чином фактично позивачем здійснено попередню оплату товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Доказів повернення коштів або поставки товару відповідач суду не надав.
Зважаючи, що відповідач отримавши попередню оплату товару, не здійснив його поставку у встановлений договором строк та на вимогу позивача сплачених коштів не повернув, позовні вимоги про стягнення коштів в сумі 74901,20 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 4.2 договору визначено, що за порушення строку передачі товару більш ніж на 5 робочих днів Продавець сплачує Покупцю штраф, в розмірі 3% вартості не поставленого товару. В даному випадку сума штрафних санкцій складає 2247,03 грн. (74901,20 / 100 * 3 = 2247,03).
Враховуючи, що порушення строку передачі товару має місце, вимоги позивача в цій частині обгрунтовані та підлягають задоволенню.
За умовами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Поряд з цим суд зазначає, що частиною другою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У розгляді справи, пов'язаної із застосуванням, зокрема, наведеної норми, Верховний Суд України зазначив таке.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.
Вбачається, що відповідач, отримавши кошти за товар та не виконавши власні зобов'язання з поставки товару, допустив істотне порушення договору позбавивши позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
За таких обставин вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 13/11-08 від 13.11.2008 року підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Захід" (м. Рівне, вул. Кн.Володимира, 111, код ЄДРПОУ 31541711), р/р 2600191104 в РФ "Укргазбанк" м. Рівне, МФО 320478 на користь Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (33001, м. Рівне, вул. Пирогова, 8, код ЄДРПОУ 21087175), р/р 37173001002010 в УДК в м. Рівне, МФО 833017 - основний борг в сумі 74910 грн. 20 коп., штраф в сумі 2247 грн. 03 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 856 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Розірвати договір купівлі-продажу від 13.11.2008 року № 13/11-08 укладений між Рівненським центром професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Захід".
Суддя
підписано "12" серпня 2009 р.