"07" вересня 2009 р. Справа № 3/169/09
За позовом : Дочірньої компанії Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”
54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159
про стягнення заборгованості в сумі 2 798 142,75 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Копистко Л.Д., за довіреністю;
Від відповідача: Іноземцев Є.С., за довіреністю.
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача борг в розмірі 2 140 848,12 грн., суму інфляційних витрат 111 324,70 грн., суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 34 009,71 грн., пеню у розмірі 270 914,68 грн. 7% штрафу з простроченої суми в розмірі 241 045,54 грн.
Заявою від 27.08.09р. позивач збільшив позовні вимоги шляхом донарахування відповідачу до стягнення штрафних санкцій, отже, остаточно просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу -2140848,12 грн., інфляційних збитків -134874,03 грн., 3% річних -45271,16 грн., пені -313713,51 грн., та 7% штрафу -241045,54 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору на транспортування природного газу для потреб населення №117Н-575, норм цивільного й господарського законодавства України та мотивовані тим, що відповідач грошові зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в січні-грудні 2008 року за договором не виконав належним чином, розрахувався лише частково.
Відповідач у відзиві висловив свої заперечення на позов вважає, що нарахування штрафних санкцій за період з 01.01.2009 року до 30.06.2009 року на суму заборгованості станом на 01.01.2009 рік здійснено позивачем неправомірно.
В судовому засіданні суд двічі оголошував перерву до 27.08.09р. та до 07.09.09р.
07.09.09р. суд, на підставі ст.85 ГПК України за згодою сторін, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу , суд -
18 грудня 2007 року між сторонами було укладено договір №117Н - 575 про транспортування природного газу для потреб населення згідно умов якого позивач, як виконавець, зобов'язався надати послуги замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій (надалі - ГРС), а відповідач, як замовник, зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату.
За умовами пунктів 4.1,4.4,5.1 послуги про транспортування газу щомісячно оформлюються виконавцем і замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Акти здачі-прийомки послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків. Тариф на транспортування 1000 куб. м. газу по магістральних трубопроводах виконавця встановлюються в розмірі 25,08 грн. (з ПДВ).
Розділом 6 договору сторони передбачили умови проведення розрахунків :
6.1. Вартість фактично наданих Виконавцем Замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1 даного договору.
6.2. Замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця в порядку встановленому Алгоритмом (порядком) розподілу коштів, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.
6.3. В платіжних дорученнях Замовник повинен обов'язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата.
У випадку якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначений звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то Виконавець, дотримуючись принципу пріоритетності, зараховує кошти, що надійшли від Замовника, в першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.
6.4. Виконавець і Замовник зобов'язуються щоквартально до 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату послуг по транспортуванню газу і актів здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу здійснювати звірку розрахунків.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 24.11.08р. дію договору в частині надання послуг по транспортуванню газу пролонговано до 31.12.2009 р., а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного їх здійснення.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до актів здачі-прийомки послуг позивач у січні-грудні 2008 році транспортував відповідачу природний газ загальним обсягом 463760,130 тис. куб.м. газу на загальну вартість 11198339,79 грн.
За даними позивача, відповідач грошові зобов'язання за договором виконує неналежним чином, розрахунок за отримані послуги в зазначений період здійснив лише частково в сумі 9057491,67 грн. (спр.арк.25)
Таким чином, грошовий борг за поставлений газ у відповідача перед позивачем на кінець 2008 року склав в розмірі 2140848,12 грн. (11198339,79-9057491,67). Зазначений факт підтверджується актами звірки складеними між сторонами по спірним відносинам.
Відповідно до пунктів 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами пунктів 7.1 та 7.3 договору виконавець і Замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору несуть відповідальність у межах, передбачених чинним законодавством України. У разі неоплати або несвоєчасної оплати послуг по транспортуванню газу в строки, зазначені в пункті 6.2 даного договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Враховуючи вищенаведене, позивач нарахував відповідачу за період прострочення з 01.03.08р. по 31.07.09р. до стягнення інфляційні витрати в розмірі 134874,03 грн., 3% річних в сумі 45271,16 грн., пеню - 313713,51 грн.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, стягненню підлягає 298617 грн. 15 коп. пені за період з 01.03.08 року по 01.07.09 року.
Крім вищезазначених штрафних санкцій позивач просить стягнути з відповідача 7% штрафу відповідно з правилами п.2 ст 231 Господарського кодексу України.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.”
Із змісту вказаної норми матеріального права вбачається, що встановлені нею розміри пені та штрафу застосовуються у тому випадку, якщо інше не передбачено договором, а за таких обставин до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій застосуванню підлягають положення п.п. 7.3. договору №117Н-575 від 18.12.07 року, яким сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в підпункті 6.2. даного договору Замовник сплачує на користь Виконавця крім суми заборгованості пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Таким чином, визначений ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосовний, оскільки інший вид та розмір штрафних санкцій (пеня) передбачений п.п.7.3. договору.
Отже, 241045,54 грн. - 7 відсотків штрафу нараховані відповідачу необґрунтовано і стягненню не підлягають.
Таким чином, суд дослідивши надані докази по справі, проаналізувавши фактичні обставини справи з нормами діючого законодавства дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159) на користь Дочірньої компанії Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1) суму основного боргу -2140848,12 грн., інфляційних збитків -134874,03 грн., 3% річних -45271,16 грн., пені -298617,15 грн
3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7% штрафу - 241045,54 грн. відмовити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159) на користь Дочірньої компанії Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1) 25500 грн. державного мита та 315 грн. витрат на ІТЗ.
Накази видати після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його прийняття.
Суддя