ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
27 серпня 2009 р.
Справа № 17/101
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Дочірня компанія "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Виробничого ремонтно-технічного підприємства "Укргазенергосервіс", вул. Маяковського,49, м.Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08151
до відповідача Приватного підприємства "СВОН", вул.Панаса Мирного, 8, м.Івано-Франківськ, 76000
про стягнення 179 787 грн. 60 коп.
За участю представників:
Від позивача: Куровець Я.В. - представник, (довіреність №3173 від 24.12.08)
Від відповідача: не з"явились,
встановив: заявлено позов про стягнення 179 787 грн. 60 коп.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 08.07.09 про порушення провадження у справі повернулась з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Проте, згідно витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місце знаходження відповідача відповідає адресі зазначеній в ухвалі.
З огляду на те, що ухвалою суду від 13.08.09 розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача, та враховуючи, що ухвалами суду від 08.07.09, 13.08.09 явка відповідача не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.
09.03.2006 року між ПП "Свон" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Виробничого ремонтно-технічного підприємства "Укргазенергосервіс" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" було укладено Договір №б15/6-49 інвестування (пайової участі) будівництва житлового будинку на квартиру №35 по вул.К.Данила у будинку № 51 у м.Івано-Франківську. Згідно п.2.2 Договору вартість предмету договору складає 179787,60 грн.
На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу 179787,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п.3.3.1 та п.1.2 Договору ПП "Свон" повинен був ввести будинок в експлуатацію у строки, передбачені Договором, тобто у червні 2006 року, а передача квартири інвестору повинна була бути здійснена до липня 2006 року, однак ПП "Свон" не виконало своїх зобов"язань по договору щодо здачі будинку в експлуатацію та передачуі позивачу квартири в натурі.
Рішенням господарського суду від 29.01.08 по справі №5/2 задоволено позов ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Виробничого ремонтно-технічного підприємства "Укргазенергосервіс" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" до ПП "Свон" про визнання ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Виробничого ремонтно-технічного підприємства "Укргазенергосервіс" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" добросовісним набувачем майнових прав на квартиру № 35 по вул.К.Данила у будинку № 51 у м.Івано-Франківську.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 651 ЦК передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Укладеним між сторонами договором не надано право на односторонню відмову від договору, оскільки відповідно до п.5.3 договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Так, зміна або розірвання господарських договорів, як зазначено в ст.188 Господарського кодексу України, в односторонньому порядку не допускається, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договорів, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, якщо особа, яка бажає змінити або розірвати договір, не зверталася з відповідною пропозицією до іншої сторони, то у цьому разі немає підстав стверджувати про існування спору між сторонами, тобто факту порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів.
Лише існування факту не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, не звільняє позивача від обов'язку додержуватись порядку розірвання договорів, встановленого ст.188 ГК України.
Таким чином, на думку господарського суду, звернення з позовом про стягнення коштів у розмірі 179787,60 грн., що становлять вартість квартири сплачену позивачем відповідачу, до розірвання договору від 09.03.06 є передчасним.
Слід також зазначити, що звертаючись із позовом про стягнення коштів, позивач посилається на норми ст.ст. 328, 388 ЦК України, які регулюють право власності.
Відповідно до частини 2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Способи захисту права власності передбачені главою 29 ЦК України.
Відповідно до п.1.1 договору передача у власність квартири №35, за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Короля Данила №51 повинна відбуватися після здачі будівлі в експлуатацію. На момент розгляду справи здача будинку в експлуатацію не відбулась, строк дії договору відповідно до п.5.1 -до повного виконання договору сторонами.
З урахуванням наведеного, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, а отже у позові слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 328, 331, 388, 611, 651, 654 Цивільного кодексу України , ст. 188 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
рішення підписане 28.08.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"